Название
ЦИПРОБАЙ®.
міжнародна та хімічна назви: ciprofloxacin; 1-циклопропіл-6-фтор-1,4-дигідро-4-оксо-(1-піперазиніл)-3-хінолінкарбонова кислота;
Основные свойства, форма выпуска
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг № 10.
Упаковка. По 10 таблеток з дозуванням 250 мг і 500 мг у блістерній упаковці; по 1 блістеру в картонній коробці.
основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 500 мг: білі або білі з жовтуватим відтінком довгасті двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою. На поверхні таблетки, що містить риску, по один бік від риски витиснуто “CIP”, по інший бік – “500”; на поверхні таблетки, яка не містить риски витиснуто “BAYER”;
Категория назначения
Умови відпуску. За рецептом.
Состав
таблетки по 500 мг: 1 таблетка містить 582 мг ципрофлоксацину гідрохлориду, що відповідає 500 мг ципрофлоксацину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кросповідон, кремнію діоксид високодисперсний, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 4000, титану діоксид.
Фармакотерапевтическая группа
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Група фторхінолонів.
Код АТС J01 MA 02.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, який відіграє важливу роль у процесі сегментної деспіралізації та спіралізації хромосоми під час фази розмноження бактерій і запобігає хромосомній транскрипції інформації, необхідній для здійснення нормального метаболізму бактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудника розмножуватися. Препарат здійснює швидкий та виражений бактерицидний вплив на мікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Виявляє високу ефективність стосовно практично всіх грамнегативних і грампозитивних збудників. До ципрофлоксацину чутливі Escherichia coli, Shigella spp, Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Hafnia spp., Edwardsiella spp., Proteus (як індолпозитивні, так й індолнегативні штами), Morganella spp., Providencia spp., Yersinia, Vibrio spp., Aeromonas spp., Plesiomonas, Pasteurella, Haemophilus, Campylobacter spp., Pseudomonas spp (у тому числі – Pseudomonas aeruginosa), Legionella, Moraxella spp., Branhamella spp., Acinetobacter spp., Brucella spp., Staphylococcus spp., Listeria spp., Corynebacterium, Chlamydia, а також плазмідні форми бактерій.
Як in vitro, так і за даними дослідження концентрації препарату в плазмі крові (як сурогатного маркера) до ципрофлоксацину також чутливий Bacillus anthracis.
Різну чутливість виявляють Neisseria spp., Gardnerella spp., Flavobacterium spp., Alcaligenes spp., Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum. Анаеробні коки (Рeptococcus, Peptostreptococcus) помірно чутливі до Ципробаю®, а Bacteroides – стійкий. Ципробай® ефективний стосовно бактерій, які виробляють бета-лактамази. Препарат виявляє активність також стосовно мікроорганізмів, резистентних практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофуранових препаратів. У ряді випадків Ципробай® активний стосовно штамів мікроорганізмів, резистентних до інших препаратів групи фторхінолонів. Проте слід мати на увазі, що між різними фторхінолонами існує перехресна резистентність. Як правило, резистентні до препарату Enterococcus faecium, Ureaplasma urealyticum, Nocardia asteroides, Treponema pallidum. Резистентність до ципрофлоксацину розвивається повільно і поступово ("багатоступінчастий" тип).
Розповсюдженість резистентних штамів може змінюватись залежно від географічного регіону, і, крім того, змінюватись з часом. Бажано використовувати місцеву інформацію чутливості мікроорганізмів до ципрофлоксацину, особливо у випадках лікування тяжких інфекцій. Надана інформація дозволяє отримати лише приблизні дані чутливості і резистентності тих або інших мікроорганізмів до ципрофлоксацину.
Фармакокінетика. Після перорального застосування ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно із дванадцятипалої кишки та верхнього відділу тонкої кишки.
Максимальні концентрації в плазмі крові досягаються через 60-120 хвилин. Біодоступність препарату становить близько 70-80%. Об’єм розподілу в стані стійкої рівноваги досягає 2-3 л/кг. Оскільки зв'язування ципрофлоксацину з білками незначне (20-30%), а речовина знаходиться в плазмі крові переважно в неіонізованій формі, майже вся кількість введеного препарату може вільно дифундувати в екстравазальний простір. У зв'язку з цим концентрації ципрофлоксацину в деяких рідинах і тканинах організму спроможні значно перевищувати рівень препарату в сироватці крові (зокрема, відзначається висока концентрація ципрофлоксацину в жовчі). Виділяється ципрофлоксацин в основному нирками (близько 45% – у незміненому вигляді, близько 11% – у вигляді метаболітів). Через кишечник виділяється інша частина дози (близько 20% – у незміненому вигляді, приблизно 5-6% – у вигляді метаболітів). Нирковий кліренс становить 3-5 мл/хв/кг, загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг. Період напіввиведення дорівнює 3-5 год. У зв'язку з тим, що препарат виводиться різними шляхами, збільшення періоду напіввиведення спостерігається лише при значному порушенні функції нирок (можливо збільшення цього показника до 12 год).
Показання для застосування.
Дорослі
Лікування неускладнених та ускладнених інфекцій, що спричинені збудниками, чутливими до ципрофлоксацину:
інфекції дихальних шляхів. Ципрофлоксацин може використовуватись в якості додаткового препарата для лікування пневмоній, викликаних Klebsiella, Enterobacter, Proteus, E. coli, Pseudomonas, Haemophilus, Branhamella, Legionella і Staphylococcus;
інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа;
інфекції очей;
інфекції органів черевної порожнини, бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, а також перитоніт;
інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
інфекції органів малого таза (гонорея, аднексит, простатит);
інфекції шкіри та м'яких тканин;
інфекції кісток і суглобів;
сепсис;
профілактика та лікування інфекцій у хворих з ослабленим імунітетом (у тому числі – на фоні лікування імунодепресантами та при нейтропенії);
вибіркова деконтамінація кишечника під час лікування імунодепресантами.
Діти
У дітей можливе використання ципрофлоксацину як препарату 2-ї та 3-ї лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів і пієлонефриту, викликаних E.coli, і для лікування легеневих загострень, викликаних Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень.
Для дорослих і дітей
Профілактика і лікування легеневої форми сибірської виразки (інфікування Bacillus anthracis), а також для зниження ризику виникнення або прогресування захворювань після аерозольного контакту з Bacillus anthracis.
Противопоказания
Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або будь-якого компонента препарату, а також до інших препаратів групи фторхінолонів.
Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину з причини клінічно значущих побічних ефектів (гіпотензія, сонливість), зв’язаних зі збільшенням концентрації тизанідину в плазмі крові.
Применение
Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, а також від виду і чутливості збудника. При неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, а також при гонореї, Ципробай® призначають внутрішньо по 125 мг двічі на добу. При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, а також при інфекціях дихальних шляхів доза становить 250-500 мг двічі на добу. При інших інфекціях препарат призначають по 500 мг двічі на добу. При інфекціях тяжкого перебігу, при рецидивуючих інфекціях у хворих на муковісцидоз, при інфекціях органів черевної порожнини, кісток і суглобів, спричинених Pseudomonas або стафілококами, при перитоніті та септицемії, а також при гострих пневмоніях, спричинених Streptococcus pneumoniae, дозу слід збільшити до 750 мг двічі на добу. Максимальна добова доза становить 1 500 мг.
При лікуванні амбулаторних хворих на пневмонію, викликану Pneumococcus, ципрофлоксацин не слід призначати як препарат першого вибору.
При лікуванні амбулаторних хворих на пневмонію, викликану Pneumococcus, ципрофлоксацин не слід призначати як препарат першого вибору.
Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запивати невеликою кількістю рідини. Препарат можна приймати незалежно від часу прийому їжі, проте прийом натщесерце прискорює засвоєння ципрофлоксацину.
Якщо стан пацієнта не дозволяє приймати таблетки, рекомендується проводити парентеральну терапію інфузійним розчином ципрофлоксацину, а після покращення стану перейти до лікування таблетованою формою препарату.
Режим дозування у літніх пацієнтів
При лікуванні пацієнтів літнього віку слід застосовувати якомога нижчі дози ципрофлоксацину, виходячи з ступеню тяжкості захворювання і кліренсу креатиніну (наприклад, при кліренсі креатиніну 30-50 мл/хв рекомендована доза ципрофлоксацину складає 250-500 мг кожних 12 годин).
Діти:
Лікування ципрофлоксацином може бути призначене тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик-користь, з причини ймовірності розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або навколишніх тканин.
Лікування дітей в рамках клінічних досліджень проводилось тільки за перерахованими вище показаннями. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину у дітей за іншими показаннями обмежений.
При відсутності інших призначень слід додержуватись такого режиму дозування:
Для лікування ускладнень муковісцидозу легень, викликаних Pseudomonas aeruginosa (досвід застосування тільки у дітей від 5 до 17 років) рекомендована доза ципрофлоксацину складає 20 мг/кг ваги перорально два рази на добу (максимальна доза 1 500 мг). Тривалість лікування складає 10-14 днів.
Для профілактики і лікування захворювання на легеневу форму сибірської виразки доза для дорослих становить 500 мг двічі на добу, для дітей – 15 мг/кг ваги 2 рази на добу. Не слід перевищувати максимальну разову дозу – 500 мг і добову дозу – 1 000 мг. Прийом препарату слід починати зразу після припущення або підтвердження інфікування. Загальна тривалість прийому ципрофлоксацину при легеневій формі сибірської виразки складає 60 днів.
Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки у дорослих
Порушення функції нирок
При кліренсі креатиніну від 31 до 60 мл/хв/1.73 м2 або його концентрації в плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 1000 мг на добу.
При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1.73 м2 або менше, або його концентрація в плазмі крові від 2 мг/100 мл або більше максимальна добова доза ципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 500 мг на добу.
Порушення фунції нирок + гемодіаліз
При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1.73 м2 або менше, або його концентрація в плазмі крові від 2 мг/100 мл або більше максимальна добова доза ципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 500 мг на добу; в дні проведення гемодіалізу ципрофлоксацин приймають після проведення процедури.
Порушення функції нирок + перитонеальний діаліз у амбулаторних пацієнтів
1 таблетка по 500 мг ципрофлоксацину (1х500 мг) або 2 таблетки по 250 мг (2х250 мг).
Порушення функції печінки
У корекції дози немає необхідності.
Немає досвіду застосування препарату у дітей з порушенням функції нирок або печінки.
Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та результатів бактеріологічних досліджень. Рекомендується продовжувати лікування протягом принаймні трьох діб після нормалізації температури або зникнення клінічних симптомів. Тривалість лікування при гострій неускладненій гонореї та циститі становить одну добу. При інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини тривалість лікування досягає 7 діб. При остеомієліті курс терапії може бути продовжений до двох місяців. При інших інфекціях тривалість курсу лікування зазвичай становить 7-14 діб. У хворих з ослабленим імунітетом лікування проводять прогягом усього періоду нейтропенії. При інфекціях, спричинених стрептококами та хламідіями, лікування повинно тривати не менше 10 діб.
Передозировка
Внаслідок передозування при пероральному застосуванні в ряді випадків відмічалась оборотна токсична дія на паренхіму нирок. Тому у випадку передозування, крім проведення звичайних заходів (промивання шлунка, застосування блювотних засобів, введення великої кількості рідини, створення кислої реації сечі), рекомендується також стежити за функцією нирок та приймати антациди, що містять магній та кальцій, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину. За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (<10%).
Взаимодействие
Одночасне застосування Ципробаю® з препаратами заліза, фосфат-зв’язуючих полімерів (наприклад, севеламер), сукралфатом та антацидними засобами, які містять магній, алюміній, кальцій, і препаратами з великою буферною ємкістю (наприклад антирертровірусні) знижує інтенсивність всмоктування ципрофлоксацину. У зв'язку з цим Ципробай® слід призначати за 1-2 години до або через 4 години після прийому зазначених препаратів. Вказане обмеження не стосується класу блокаторів H2-рецепторів.
Слід уникати одночасного прийому таблеток і молочних або збагачених кальцієм продуктів (наприклад, молоко, йогурт, соки з підвищеним вмістом кальцію). Звичайні продукти, до складу яких входить кальцій, не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.
При спільному застосуванні ципрофлоксацину і омепразолу може відзначатись незначне зниження максимальної концентрації препарату в плазмі і зменшення площі під кривою “концентрація – час”.
Спільне застосування Ципробаю® та теофіліну може призвести до небажаного підвищення концентрації останнього в плазмі крові та розвитку побічних ефектів. З огляду на це, слід контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові та адекватно знижувати його дозу. Комбіноване застосування дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних препаратів (виключаючи ацетилсаліцилову кислоту) може провокувати судоми. При одночасному застосуванні Ципробаю® та циклоспорину в окремих випадках спостерігалося підвищення концентрації сироваткового креатиніну, тому таким пацієнтам необхідний частий контроль цього показника (двічі на тиждень). При одночасному застосуванні Ципробаю® та варфарину можливе підсилення дії останнього. Внаслідок взаємодії ципрофлоксацину та глібенкламіду можливе підсилення дії останнього, що виявляється гіпоглікемією. Сумісне введення Ципробаю® та пробенециду супроводжується підвищенням концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові. При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспорту (нирковий метаболізм) метотрексату, що може супроводжуватись підвищенням концентрації метотрексату в плазмі крові. При цьому може збільшуватись ймовірність побічних явищ метотрексату. В зв’язку з цим за пацієнтами, що одержують комбіновану терапію метотрексатом і ципрофлоксацином, повинно бути встановлене ретельне спостереження. Метоклопрамід прискорює абсорбцію Ципробаю®, внаслідок чого скорочується період досягнення максимальної концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові (на біодоступність останнього це не впливає).
В результаті клінічного дослідження за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину в плазмі крові: збільшення максимальної концентрації (С мах) в 7 разів (від 4 до 21 разу), збільшення показника “площа під кривою співвідношення концентрація – час” (ППК) – в 10 разів (від 6 до 24 разів). Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові зв’язані гіпотензивні та седативні побічні явища. Таким чином, одночасне застосування ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане.
В ході проведення клінічних досліджень було показано, що одночасне використання дулоксетину та потужних інгібіторів ізоензиму CYP450 1A2 (таких як флювоксамін) може призвести до збільшення ППК і С мах дулоксетину. Зважаючи на відсутність клінічних даних про можливість взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину.
Ципробай® може з успіхом застосовуватися в комбінаціях з азлоциліном і цефтазидимом при інфекціях, спричинених Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном та іншими ефективними бета-лактамними антибіотиками – при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніцилінами, ванкоміцином – при стафілококових інфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином – при анаеробних інфекціях.
Побочные действия
Часто: частота від ³1% <10%
Не часто: частота від ³0,1% <1%
Рідко: частота від ³0,01% <0,1%
Дуже рідко: частота від <0,01%
Інфекції та інвазії:
Кандидоз – не часто.
Антибіотико-асоційований коліт – рідко, дуже рідко з можливим летальним кінцем.
Порушення з боку кровотворної і лімфатичної системи:
Еозинофілія – не часто.
Лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз – рідко.
Гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (така, що загрожує життю) і депресія кісткового мозку (така, що загрожує життю) – дуже рідко.
З боку системи травлення:
Нудота, діарея – часто.
Блювота, біль в області шлунка і кишечника, диспептичні розлади, метеоризм – не часто.
Панкреатит – дуже рідко.
Порушення з боку імунної системи:
Алергічні реакції, алергічний/ ангіоневротичний набряк – рідко.
Анафілактичні реакції, анафілактичний шок (такий, що загрожує життю) і реакції, подібні до сироваткової хвороби – дуже рідко.
Порушення обміну речовин:
Анорексія – не часто.
Гіперглікемія – рідко.
Психічні розлади:
Психомоторна збудність/ тривожність – не часто.
Сплутаність свідомості і дезорієнтація, неспокій, підвищенна сонливість, депресія, галюцинації – рідко.
Психози – дуже рідко.
Порушення з боку нервової системи:
Головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку – не часто.
Парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми, запаморочення – рідко .
Мігрень, порушення координації, порушення нюху, гіперестезія і внутрішньочерепна гіпертензія – дуже рідко.
Порушення з боку органів зору:
Порушення зору – рідко.
Порушення кольорового сприйняття – дуже рідко.
Порушення з боку органів чуття і лабіринтні розлади:
Дзвін у вухах, тимчасова глухота – рідко.
Стійкі порушення слуху – дуже рідко.
Порушення з боку серцево-судинної системи:
Тахікардія – рідко.
Вазодилятація, зниження артеріального тиску, непритомність – рідко.
Васкуліти – дуже рідко.
Порушення з боку системи дихання:
Диспное (включаючи астматичні стани) – рідко.
Порушення з боку печінки і жовчних шляхів:
Швидкоминуще підвищення рівня трансаміназ, гіпербілірубінемія – не часто.
Швидкоминуще порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний) – рідко.
Некроз печінки (дуже рідко прогресуючий до печінкової недостатності, що загрожує життю) – дуже рідко.
Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини:
Висип, зуд, кропив’янка – не часто.
Реакції фоточутливості, поява неспецифічних пухирів – рідко.
Петехії, мала мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонса і токсичний епідермальний некроз – дуже рідко.
Розлади з боку скелетно-м’язової системи і системи сполучної тканини:
Артралгії – не часто.
Міалгії, артрити, підвищення м’язового тонуса і судоми м’язів – рідко.
М’язова слабкість, тендиніти, розриви сухожиль (переважно ахілових), загострення симптомів міастенії – дуже рідко.
Розлади з боку сечовидільної системи:
Порушення функції нирок – не часто.
Тубулоінтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія – рідко.
Розлади з боку організму в цілому:
Неспецифічний больовий синдром, нездужання, лихоманка – не часто.
Набряки, пітливість (гіпергідроз) – рідко.
Порушення ходи – дуже рідко.
Відхилення лабораторних показників:
швидкоминуще підвищення рівня лужної фосфатази в крові – не часто.
Відхилення від норми рівня протромбіну і підвищення рівня амілази – рідко.
Дети, беременные, водители
Вагітність і лактація. Ципрофлоксацин не можна призначати вагітним і жінкам, які годують груддю, враховуючи відсутність досвіду його застосування цією категорією пацієнтів.
Спираючись на данні випробувань на тваринах, не можна повністю виключати ймовірність пошкодження суглобних хрящів у новонароджених, тоді як можливість тератогенних ефектів (мальформацій) не підтверджена.
Застосування у дітей. Ципрофлоксацин не рекомендується застосовувати дітям до 18 років для лікування інших інфекційних захворювань, крім лікування ускладнень муковісцидозу легень (дітям від 5 до 17 років), асоційованих з Pseudomonas aeruginosa і для лікування та профілактики легеневої форми сибірської виразки (після припустимого або доведеного інфікування Bacillus anthracis).
Цитохром Р450
Відомо, що ципрофлоксацин є помірним інгібітором ензимів 1А2 цитохрому Р450. Слід додержуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і препаратів, що метаболізуються даними ензимами, таких як теофілін, метилксантин, кофеїн, дулоксетин та інші, бо збільшення концентрації цих препаратів в сироватці крові може викликати специфічні побічні ефекти.
Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою. Навіть коли препарат приймають точно за вказівками лікаря, він може впливати на швидкість реакції, що перешкоджає керуванню автомобілем або роботі з механізмами. Це особливо характерно при комбінованому прийомі препарату та вживанні алкоголю.
Специальные указания
Особливості застосування. Хворим на епілепсію, з нападами судом в анамнезі, із судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку у зв'язку з небезпекою розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системи Ципробай®слід призначати лише за життєвими показаннями. При виникненні під час або після лікування Ципробаєм® тяжких і тривалих проносів слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який потребує негайної відміни препарату і призначення відповідної терапії. При лікуванні Ципробаєм® пацієнтам слід обмежити діяльність, пов'язану з необхідністю швидкої концентрації уваги та здатності швидко реагувати. На фоні лікування Ципробаєм® можливі зміни деяких лабораторних показників: поява осаду в сечі; тимчасове підвищення концентрацій сечовини, креатиніну, білірубіну, печінкових трансаміназ у сироватці крові; в окремих випадках – гіперглікемія,
кристалурія або гематурія; зміна показників протромбіну. У хворих з порушеннями функції печінки та/або нирок рекомендується контроль концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.
Ципрофлоксацин не показаний для лікування гострого тонзиліту (тонзилярної ангіни).
Спеціальні перестороги та спеціальні попередження при застосуванні.
Шлунково-кишковий тракт
Виникнення протягом і після лікування тяжкої і стійкої діареї може бути проявом серйозного шлунково-кишкового захворювання (наприклад, псевдомембранозного коліту з можливим летальним кінцем), яке вимагає негайного лікування. У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії. Препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані.
Може спостерігатися минуще збільшення активності трансаміназ, лужної фосфатази або холестатична жовтяниця, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки.
Нервова система
Епілептики і пацієнти, що мають в анамнезі порушення функції центральної нервової системи (наприклад, зниження судомного порога, судоми, зниження кровообігу в судинах мозку, органічні ушкодження мозку та інсульт), можуть приймати ципрофлоксацин лише у випадку перевищення користі від прийому препарату над можливим ризиком. У деяких випадках побічні реакції з боку центральної нервової системи спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У поодиноких випадках можуть прогресувати депресія або психоз. У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити.
Підвищена чутливість до препарату
У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У дуже рідких випадках можуть прогресувати анафілактичні/анафілактоїдні реакції, аж до шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У цих випадках прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування.
Кістково-м’язова система
При будь-яких ознаках тендиніту (наприклад болюча припухлість) необхідно негайно припинити лікування препаратом Ципробай®, уникати фізичного навантаження.
Розрив сухожилля (переважно ахілових сухожиль) фігурує переважно у повідомленнях про застосування препарату в осіб похилого віку або ж у зв’язку з попереднім лікуванням глюкокортикоїдами.
Шкіра
Було показано, що ципрофлоксацин спричинює появу реакцій фоточутливості. Пацієнти, що приймають ципрофлоксацин, повинні уникати безпосередньої експозиції з інтенсивними джерелами сонячного та ультрафіолетового світла. При виникненні реакцій фоточутливості (наприклад, подібних до сонячних опіків) терапію ципрофлоксацином необхідно припинити.
Условия хранения
Зберігати в недоступному для дітей місці! Зберігати при температурі не вище 25°С в сухому, захищеному від світла місці! Термін придатності - 5 років.
