Название
Медоклав
таблетки, п/плен. обол., 500 мг/125 мг
Основные свойства, форма выпуска
Основні фізико-хімічні властивості: білі двоопуклі капсулоподібні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з розмірами ядра 19 мм х 10 мм.
Категория назначения
За рецептом
Состав
діюча речовина: 1 таблетка містить амоксициліну тригідрат 574 мг, що еквівалентно 500 мг амоксициліну; калію клавуланат 148,9 мг, що еквівалентно125 мг клавуланової кислоти;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; плівкова оболонка містить: гідроксипропілметилцелюлозу, пропіленгліколь, поліетиленгліколь 6000, тальк, титану діоксид (Е 171).
Фармакотерапевтическая группа
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до β-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має β-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, та має властивості інактивувати β-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам резистентним до пеніцилінів та цефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних β-лактамаз, які часто відповідальні за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі Медоклаву захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів β-лактамаз та розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Таким чином, Медоклав виявляє властивості антибіотика широкого спектра дії і інгібітору бета-лактамаз. Медоклав чинить бактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи:
Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans.
Грампозитивні анаероби: види Clostridium, види Peptococcus, види Peptostreptococcus.
Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, види Salmonella*, види Shigella*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*.
Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Fusobacterium.
Інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
*Деякі представники цих видів бактерій продукують β-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.
Фармакокінетика. Абсорбція. Обидва компоненти Медоклаву (амоксицилін та клавуланова кислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийманні. Абсорбція Медоклаву покращується при його прийманні на початку прийому їди.
Фармакокінетика. Фармакокінетичні параметри вивчалися у дослідженнях, у яких таблетки Медоклаву 500 мг/125 мг (625 мг) (порівняно з окремим застосуванням обох компонентів) приймалися натщесерце групами здорових добровольців, наведені нижче:
Фармакокінетичні параметри (середні значення)
Препарат
Доза
(мг)
Cmax
(мг/л)
Tmax
(години)
AUC
(мг.год/л)
Т 1\2
(години)
Амоксицилін
Медоклав 500 мг/125 мг
500
6,5
1,5
23,2
1,3
Амоксицилін 500 мг
500
6,5
1,3
19,5
1,1
Клавуланова Кислота
Медоклав 500 мг/125 мг
125
2,8
1,3
7,3
0,8
Клавуланова кислота 125 мг
125
3,4
0,9
7,8
0,7
Концентрація амоксициліну в сироватці крові, що досягається при прийомі Медоклаву, подібна до такої, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.
Супутній прийом пробенециду гальмує екскрецію амоксициліну, але не впливає на ниркову екскрецію клавуланової кислоти.
Розподіл. При внутрішньому введенні терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються у тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин знайдені у жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах; а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гної. Амоксицилін та клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25 % для клавуланової кислоти та 18 % для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів у будь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може проникати у грудне молоко. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що і амоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати через плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну, як і інших пеніцилінів, є ниркова екскреція, в той час як для клавуланату виведення здійснюється і нирками, і шляхом позаниркових механізмів. Приблизно 60-70 % амоксициліну і 40-65 % клавуланової кислоти виділяється з сечею у незміненому вигляді протягом перших 6 годин після одноразового прийому таблеток 500 мг/125 мг.
Амоксицилін також частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25 % застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Показания
Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами такої локалізації:
· інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи інфекції ЛОР-органів), серед них – рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити;
· інфекції нижніх дихальних шляхів, у т.ч. загострення хронічного бронхіту, часткова (лобарна) пневмонія та бронхопневмонії;
· інфекції сечостатевої системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;
· інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. опіки, абсцеси, запалення підшкірної клітковини, ранові інфекції;
· інфекції у стоматології, у т.ч. дентоальвеолярні абсцеси;
· інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти;
· інші інфекції, у т.ч. септичний аборт, післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис.
Противопоказания
Підвищена чутливість до β-лактамних антибіотиків, тобто до пеніцилінів та цефалоспоринів.
Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланової кислоти.
Применение
Загальні рекомендації для лікування інфекцій.
Доза для лікування інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості у дорослих та дітей віком старше 12 років: 1 таблетка Медоклаву 2 рази на добу. При тяжкому перебігу інфекції (включаючи хронічні та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів та бронхолегеневі інфекції) призначають 1-2 таблетки Медоклаву 3 рази на добу.
Дозування при дентоальвеолярних абсцесах. Рекомендована доза – 1 таблетка 2 рази на добу протягом 5 днів.
Дозування при порушенні функції нирок.
Недостатність легкого ступеня тяжкості
(кліренс креатиніну > 30 мл/хв)
Ніяких змін дозування (тобто 1 таблетка 2 рази на добу)
Недостатність середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв)
1 таблетка 2 рази на добу
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну
< 10 мл/хв)
Не більше 1 таблетки кожні 24 години
Дозування при гемодіалізі. 1 таблетка на добу плюс по 1 таблетці під час діалізу та наприкінці діалізу (враховуючи зниження концентрацій амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці крові).
Дозування при порушенні функції печінки. Застосовувати з обережністю; необхідно моніторувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу.
Дозування у пацієнтів літнього віку. Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.
Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.
Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.
Лікування можна розпочати парентерально, а потім продовжити перорально.
Передозировка
Передозування може супроводжуватися симптомами з боку травного тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії, що в окремих випадках можуть спричиняти ниркову недостатність. Медоклав може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.
Взаимодействие
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Медоклавом може призвести до підвищення рівня амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівень клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити вірогідність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Медоклаву та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики, Медоклав може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
За даними літератури, існують окрeмі повідомлення про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення з додаванням або припиненням лікування Медоклавом.
Побочные действия
Побічні дії були класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення розподілені на такі категорії: дуже часто ≥1/10, часто ≥1/100 та <1/10, нечасто ≥1/1 000 та <1/100, рідко ≥1/10 000 та <1/1 000, дуже рідко <1/10 000.
Інфекції та інвазії.
Часто – кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична системи.
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія; дуже рідко – оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
Імунна система.
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
Нервова система.
Нечасто – запаморочення, головний біль; дуже рідко – оборотна гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.
Шлунково-кишковий тракт.
Дорослі: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання.
Діти: часто – діарея, нудота, блювання. Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку травного тракту можуть зменшитися при прийомі препарату на початку прийому їжі;
нечасто – порушення травлення; дуже рідко – антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний «волосатий» язик.
Гепатобіліарні реакції.
Нечасто – помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ спостерігалось у хворих, які лікувались антибіотиками групи β-лактамних, однак клінічне значення цього не встановлено; дуже рідко – гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникали при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів. Гепатити виникали головним чином у чоловіків і хворих літнього віку, їх виникнення може бути пов’язане з тривалим лікуванням препаратом. У дітей такі явища виникали дуже рідко. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але у деяких випадках можуть виникати через кілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко (рідше ніж 1 повідомлення на приблизно
4 млн призначень) мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Шкіра та підшкірні тканини.
Нечасто – шкірні висипання, свербіж та кропив’янка; рідко – поліморфна еритема; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз. У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.
Нирки та сечовидільна система. Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).
Дети, беременные, водители
Вагітність. Репродуктивні дослідження на тваринах (при застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних і парентеральних форм Медоклаву не виявили ніякої тератогенної дії. В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Медоклаву може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.
Період годування груддю. Медоклав можна застосовувати у період годування груддю. Виключаючи ризик розвитку гіперчутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей Медоклаву у грудне молоко, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, яка знаходиться на грудному годуванні, немає.
Діти. Препарат у цьому дозуванні не рекомендоване дітям віком до 12 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігалось, але слід враховувати імовірність такого побічного ефекту як запаморочення.
Специальные указания
Перед початком терапії Медоклавом необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції, вірогідніше, виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).
Медоклав не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки кіроподібного висипання.
Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до Медоклаву мікрофлори.
Зрідка у пацієнтів, котрі приймають Медоклав, може спостерігатися подовження протромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.
Медоклав слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Повідомлялося про зміни печінкових функціональних тестів у деяких хворих, які лікувалися Медоклавом, хоча клінічне значення цього не встановлено.
Існують поодинокі повідомлення про холестатичну жовтяницю, яка може мати тяжкий перебіг, але зазвичай є оборотною. Симптоми і ознаки можуть не проявлятися до 6 тижнів після закінчення лікування.
Для пацієнтів із порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею
Условия хранения
Термін придатності. 2 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.
