Название
АУРОКСЕТИЛ
Основные свойства, форма выпуска
таблетки у формі капсул, без оболонки, від майже білого до білого кольору, марковані тисненням «АЗ3» з одного боку, для дозування 250 мг, та без маркування з іншого боку; та марковані тисненням «АЗ4» з одного боку, для дозування 500 мг, та без маркування з іншого боку.
Категория назначения
За рецептом.
Состав
1 таблетка містить цефуроксиму аксетил (еквівалентно цефуроксиму) 250 або 500 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, олія рослинна гідрогенізована.
Фармакотерапевтическая группа
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини II покоління. Код АТС J01D С02.
Фармакологические свойства
Цефуроксиму аксетил – пероральна форма бактерицидного цефалоспоринового антибіотика цефуроксиму, який є стійким до дії більшості бета-лактамаз та виявляє активність проти широкого спектра грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.
Бактерицидна дія цефуроксиму є результатом пригнічення синтезу клітинної оболонки мікроорганізмів.
Цефуроксим має високу активність відносно таких мікроорганізмів:
грамнегативні аероби:
Haemophilus influenzae (включаючи штами, стійкі до ампіциліну), Наеmophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу, та пеніциліназонепродукуючі штами), Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Proteus rettgeri;
грампозитивні аероби:
Staphylococcus aureus та Staphyloccocus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніциліназу, окрім штамів стійких до метициліну), Streptococcus pyogenеs (та інші бета-гемолітичні стрептококи), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи В (Streptococcus agalactiae);
анаероби:
грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи види Peptococcus та Peptostreptococcus), грампозитивні бактерії (включаючи види Clostridium) та грамнегативні бактерії (включаючи види Bacteroides та Fusobacterium), Propionibacterium spp;
інші мікроорганізми:
Воrrelia burgdorferi;
мікроорганізми, нечутливі до цефуроксиму:
Сlostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticus, Listeria monocytogenes, метицилін-нечутливі штами Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis, Legionella spp.;
деякі штами нижченаведених мікроорганізмів нечутливі до цефуроксиму:
Enterococcus (Streptococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Ваcteroides fragilis.
Показания
Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, а саме:
інфекції ЛОР-органів: середній отит, синусит, тонзиліт і фарингіт;
інфекції дихальних шляхів: пневмонія, гострий бронхіт та загострення хронічного бронхіту;
пієлонефрит;
інфекції шкіри та м’яких тканин: фурункульоз, піодермія та імпетиго;
гонорея, гострий неускладнений гонококовий уретрит та цервіцит;
лікування ранніх проявів хвороби Лайма та подальше попередження пізніх проявів хвороби Лайма у дорослих та дітей віком від 12 років.
Противопоказания
Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків або до будь-якого компонента препарату.
Применение
Зазвичай тривалість лікування становить 7 днів.
Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.
Дорослі.
Більшість інфекцій – 250 мг 2 рази на добу.
Інфекції дихальних шляхів середньої тяжкості (бронхіти) – 250 мг 2 рази на добу.
Більш тяжкі інфекції дихальних шляхів або підозра на пневмонію – 500 мг 2 рази на добу.
Пієлонефрит – 250 мг 2 рази на добу.
Неускладнена гонорея – одноразово 1 г препарату.
Хвороба Лайма у дорослих і дітей віком від 12 років: 500 мг 2 рази на добу протягом 20 днів.
Цефуроксим випускається також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
Ауроксетил ефективний у послідовному лікуванні пневмонії та загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування цефуроксиму натрію.
Послідовна терапія.
Пневмонія: 1,5 г цефуроксиму 2-3 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) протягом 48-72 годин з подальшим застосуванням Ауроксетилу по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7 днів.
Загострення хронічного бронхіту: 750 мг цефуроксиму 2-3 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) протягом 48-72 годин з подальшим застосуванням Ауроксетилу по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7 днів. Тривалість як парентерального, так і перорального лікування визначається тяжкістю інфекції та станом хворого.
Хворі літнього віку та хворі з нирковою недостатністю.
Спеціальних застережень для цієї групи хворих немає. Застосовують звичайні дози, максимальна доза – до 1 г на добу.
Передозировка
При передозуванні цефалоспоринів може виникнути подразнення головного мозку і як наслідок можливе виникнення судом.
Рівень цефуроксиму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу. Терапія симптоматична.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Дослідження у період вагітності не проводилися, тому в цей період (особливо у І триместрі) препарат призначають тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Цефуроксим проникає у грудне молоко. Рекомендовано на період лікування препаратом припинити годування груддю.
Взаимодействие
Препарати, що зменшують кислотність шлункового соку, можуть зменшувати біодоступність препарату і мають властивість ліквідовувати ефект покращеної абсорбції після вживання їжі.
Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися хибнонегативний результат, для визначення рівня глюкози у крові та плазмі крові у пацієнтів, які лікуються цефуроксимом, рекомендується застосовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методику. Ауроксетил не впливає на результати досліджень з використанням методик, що базуються на відновленні міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест), і не призводить до хибнопозитивних результатів, як у випадках з деякими іншими цефалоспоринами.
Цефуроксим не впливає на лужно-пікратний аналіз визначення креатиніну.
Одночасне застосування пробенециду збільшує площу під кривою середньої сироваткової концентрації на 50 %. Рівень цефуроксиму в сироватці крові зменшується внаслідок діалізу.
Як і інші антибактеріальні засоби, цефуроксим може впливати на мікрофлору кишечнику, що призводить до зменшення всмоктування естрогенів, та може зменшувати ефективність комбінованих пероральних контрацептивів.
При лікуванні цефалоспоринами повідомлялося про позитивний тест Кумбса. Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові.
Побочные действия
Побічні реакції, інформація про які наведена нижче, класифіковані за органами та системами, а також за частотою їх виникнення:
дуже часто (1/10), часто (1/100, < 1/10), нечасто (1/1000, < 1/100), рідко (1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000).
Інфекції та інвазії: часто – надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, наприклад Candida при тривалому застосуванні.
З боку системи крові: часто – нейтропенія, еозинофілія; нечасто – лейкопенія (інколи глибока), зниження рівня гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитопенія, позитивний тест Кумбса; дуже рідко – гемолітична анемія.
Цефалоспорини мають властивість адсорбуватися на поверхні мембрани еритроцитів та взаємодіяти з антитілами, що може призвести до позитивного теста Кумбса та у деяких випадках – до гемолітичної анемії.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, такі як: нечасто – шкірні висипання; рідко –кропив’янка, свербіж; дуже рідко – медикаментозна гарячка; анафілаксія, шкірний васкуліт, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба.
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення.
З боку травного тракту: часто – шлунково-кишкові розлади, дискомфорт у травному тракті, біль у животі, діарея, нудота; нечасто – блювання; рідко – псевдомембранозний коліт.
З боку гепатобіліарної системи: часто – транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛФ); нечасто – транзиторне підвищення рівня білірубіну; дуже рідко – жовтяниця (головним чином холестатична), гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – поліморфна еритема, токсичний епідермальний некроліз та синдром Стівенса - Джонсона.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко – підвищення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові, зниження кліренсу креатиніну, інтерстиціальний нефрит.
Загальні розлади: часто – гарячка.
Деякі цефалоспорини, у т. ч. цефуроксим, можуть призводити до розвитку судом, особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю, яким необхідно зменшувати дозу препарату. При виникненні судом слід припинити прийом препарату та призначити протисудомну терапію.
У дітей, хворих на менінгіт, які лікувалися цефуроксимом, як і при інших схемах лікування менінгіту, були зареєстровані випадки часткової втрати слуху.
Побічні реакції на антибіотики групи цефалоспоринів: блювання, біль у животі, коліт, вагініт, включаючи вагінальний кандидоз, токсична нефропатія, порушення функції печінки, включаючи холестаз, апластична анемія, гемолітична анемія, геморагії.
Лабораторні зміни: подовження протромбінового часу, панцитопенія, агранулоцитоз.
Дети, беременные, водители
Застосування у період вагітності або годування груддю. Дослідження у період вагітності не проводилися, тому в цей період (особливо у І триместрі) препарат призначають тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Цефуроксим проникає у грудне молоко. Рекомендовано на період лікування препаратом припинити годування груддю.
Діти
У даній лікарській формі Ауроксетил призначають тільки для лікування хвороби Лайма у дітей віком від 12 років
Особливості застосування.
Перед застосуванням препарату слід з’ясувати наявність в анамнезі гіперчутливості до будь-якого компонента препарату, до інших цефалоспоринів, пеніцилінів.
Між пеніцилінами та цефалоспоринами існує перехресна чутливість та резистентність. З особливою обережністю призначають препарат пацієнтам, у яких відзначалися анафілактичні реакції на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики. При виникненні алергічних реакцій застосування цефуроксиму слід припинити. Гострі серйозні реакції гіперчутливості вимагають застосування епінефрину, інфузійної терапії, глюкокортикоїдів, пресорних амінів. Довготривале застосування цефуроксиму аксетилу (так само, як і інших антибіотиків широкого спектра дії) може призвести до росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад Candida, Enterococci, Clostridium difficile), що може, у свою чергу, вимагати припинення лікування. При застосуванні антибіотиків широкого спектра дії може спостерігатися псевдомембранозний коліт, тому важливо це враховувати, якщо у пацієнтів виникає сильна діарея під час або після антибактеріальної терапії.
При розвитку псевдомембранозного коліту слід припинити прийом антибіотиків, резистентних до C. difficile, та призначити відповідне лікування. Слід пам’ятати, що C. difficile-асоційований коліт може виникнути навіть через 2 місяці після прийому антибактеріальних засобів. Як і при застосуванні інших антибіотиків широкого спектра дії, цефуроксиму аксетил може спричинити надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів. При виникненні суперінфекції протягом терапії слід вжити відповідних заходів.
Цефалоспорини, включаючи цефуроксиму аксетил, з обережністю застосовують пацієнтам, які одночасно отримують діуретики, оскільки повідомлялося про випадки небажаного впливу на функцію нирок при поєднанні цих лікарських засобів.
Антибіотики широкого спектра дії з обережністю призначають пацієнтам із наявністю в анамнезі коліту. Безпечність та ефективність застосування цефуроксиму аксетилу у пацієнтів із порушенням всмоктування у травному тракті не досліджувалися. Цефалоспорини можуть знижувати активність протромбіну, особливо у пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю, ослаблених пацієнтів та при прийомі антикоагулянтів. У даних пацієнтів необхідно проводити контроль протромбінового часу та призначити вітамін К.
Перед застосуванням цефуроксиму у разі можливості слід визначити чутливість мікроорганізмів до даного антибіотика для уникнення розвитку резистентної бактеріємії.
Під час лікування цефуроксимом хвороби Лайма може спостерігатися реакція Яриша -Герксгеймера. Вона виникає безпосередньо внаслідок бактерицидної дії препарату на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, – спірохету Воrrelia burgdorferi. Пацієнтам слід пояснити, що це зазвичай наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, що минає без лікування.
При проведенні послідовної терапії час переходу з парентеральної терапії на пероральну визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю патогенного мікроорганізму. При відсутності клінічного покращення протягом 72 годин парентеральну терапію слід продовжувати. Перед початком проведення послідовної терапії слід ознайомитися з відповідною інструкцією для медичного застосування. У більшості випадків монотерапія цефуроксимом є ефективною. Але при необхідності препарат можна застосовувати у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально або ін’єкційно).
Цефуроксим випускається також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
Препарат ефективний у послідовному лікуванні пневмонії та загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Оскільки препарат може спричинити запаморочення, пацієнта необхідно попередити, що керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами слід з обережністю.
Специальные указания
Зазвичай тривалість лікування становить 7 днів.
Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.
Дорослі.
Більшість інфекцій – 250 мг 2 рази на добу.
Інфекції дихальних шляхів середньої тяжкості (бронхіти) – 250 мг 2 рази на добу.
Більш тяжкі інфекції дихальних шляхів або підозра на пневмонію – 500 мг 2 рази на добу.
Пієлонефрит – 250 мг 2 рази на добу.
Неускладнена гонорея – одноразово 1 г препарату.
Хвороба Лайма у дорослих і дітей віком від 12 років: 500 мг 2 рази на добу протягом 20 днів.
Цефуроксим випускається також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
Ауроксетил ефективний у послідовному лікуванні пневмонії та загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування цефуроксиму натрію.
Послідовна терапія.
Пневмонія: 1,5 г цефуроксиму 2-3 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) протягом 48-72 годин з подальшим застосуванням Ауроксетилу по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7 днів.
Загострення хронічного бронхіту: 750 мг цефуроксиму 2-3 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) протягом 48-72 годин з подальшим застосуванням Ауроксетилу по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7 днів. Тривалість як парентерального, так і перорального лікування визначається тяжкістю інфекції та станом хворого.
Хворі літнього віку та хворі з нирковою недостатністю.
Спеціальних застережень для цієї групи хворих немає. Застосовують звичайні дози, максимальна доза – до 1 г на добу.
Условия хранения
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі, що не перевищує +30 °С.
