Название
Цетил
Состав
1 таблетка містить: цефуроксиму аксетил в перерахуванні на цефуроксим 250 мг, 500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію лаурилсульфат, натрію кроскармелоза, олія рослинна гідрогенізована, кремнію діоксид колоїдний; оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза (метрогель - Е 15), гідроксипропілметилцелюлоза (метрогель - Е 5), поліетиленгліколь 4000, пропіленгліколь, титану діоксид (Е 171), тальк.
Фармакотерапевтическая группа
Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D А06.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Цетил є напівсинтетичним антибіотиком групи цефалоспоринів широкого спектра дії, що застосовується перорально. Препарат Цетил містить у собі цефуроксиму аксетил, що має бактерицидну дію по відношенню до широкого спектра грамопозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, включаючи багато штамів бета-лактамази. Препарат є високоактивним відносно Staphylococcus aureus, включаючи пеніциліностійки штами, Staphylococcus epidermidis, Haemophilus influenzae, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Steptococcus pyogenes, Escherichia coli, Streptococcus mitis, Salmonella typhi та інших. Препарат є частково активним відносно штамів Proteus vulgaris, Proteus morganii та інших. Антибактеріальна дія Аеробні грампозитивні мікроорганізми: staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу, крім тих штамів, що є нечутливими до метициліну), streptococcus pneumoniae, streptococcus pyogenes. Аеробні грамнегативні мікроорганізми: escherichia coli, haemophilus influenza (включаючи штами бета-лактамази), haemophilus parainfluenza, klebseilla pneumoniae, moraxella catarmalis, neissena gonorrhщeaу (тільки штами, що не продукують бета-лактамазу). In vitro дія має місце проти таких організмів: staphylococcus epidermis, moraganella morganii, neisseria gonorrhea (тільки штами, що не продукують бета-лактамазу), proteus mirabilis. Цефуроксим аксетил є ацетилоксіетиловим ефіром цефуроксиму. Цефуроксим належить до другого покоління цефалоспоринів і в порівнянні з першим поколінням цефалоспоринів виявляє активну дію не тільки відносно грампозитивних, але і проти грамнегативних організмів. Механізм цефуроксиму подібний до дії всіх цефалоспоринів і складається в змішуванні зі зв'язаними пеніциліном протеїнами на рівні бактеріальної стінки клітини, що приводить до лізису стінки клітини і в результаті стає причиною відмирання самої клітини, виявляючи таким чином бактерицидну дію. Цефуроксим є протоліками активного з'єднання цефуроксиму. При пероральному прийомі аксетил цефуроксиму шляхом гідролізу перетворюється на цефуроксим за допомогою неспеціальних складних ефірів у кишковій слизовій оболонці. Таким чином цефуроксим поширюється в організмі за допомогою позаклітинної рідини. Аксетилова частина переробляється на ацетальдегід і оцтову кислоту. Фармакокінетика. При пероральному застосуванні 30-50% цефуроксим аксетилу всмоктується у шлунково-кишковий тракт. Близько 50% цефуроксиму зв'язується з білками. При пероральному застосуванні здоровими дорослими пацієнтами 125 мг цефуроксим аксетилу максимальна його концентрація в організмі (Сmax) спостерігається на рівні 2,1 мг/мл, при прийомі 250 мг – 4,1 мг/мл, при прийомі 500 мг – 7,0 мг/мл; максимальний рівень концентрації в крові (Тmax) настає через 2-3 години. Середній напівперіод виведення з організму (Tmax) в усіх трьох доз дорівнює приблизно 1-2 годинам. Цефуроксим виводиться з організму в незміненому вигляді із сечею; 50% прийнятої дози виводяться із сечею протягом 12 годин. Таким чином, у пацієнтів зі зниженою функцією нирок збільшується час перебування препарату в сироватці крові. Незважаючи на це, немає потреби вживати спеціальних застережливих заходів при застосуванні препарату пацієнтами з нирковою недостатністю або тими пацієнтами, які знаходяться на діалізі, або для пацієнтів літнього віку; при цьому доза не повинна перевищувати нормальну дозу 1 г на день.
Показания
Инфекции, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами. Применяется в отоларингологии, при инфекциях дыхательных путей: средний отит, синусит, ангина, фарингит, бронхит, пневмония, костей и суставов: остеомиелит, септический артрит, инфекции органов малого таза, заболеваниях мочеполового тракта: пиелонефрит, цистит, асимптоматическая бактериурия, гонорея. Профилактика послеоперационных осложнений
Противопоказания
Гіперчутливість до цефалоспоринів, пеніцилінів; кровотечі. Період вагітності, годування груддю. Діти віком до 6 місяців.
Применение
Спосіб застосування та дози. Приймати перорально. Всмоктування препарату збільшується, якщо його приймати разом з їжею (щоб зменшити гіркоту в роті після прийому препарату). Дорослим призначається 250 мг 2 рази на добу. При неускладнених інфекціях верхніх дихальних шляхів фарингіті, тонзиліті, гострому синуситі - 250 мг 2 рази на добу. При необхідності при загостренні хронічного бронхіту, гострому бронхіті, інфекціях шкіри рекомендується 250-500 мг 2 рази на добу. При негоспітальній пневмонії 500 мг 2 рази на добу. Для лікування неускладнених інфекцій сечостатевого тракту рекомендується доза 250 - 500 мг 2 рази на добу. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну 10-20 мл/хв) дозу препарату необхідно знизити. При інфекційних захворюваннях середнього ступеню тяжкості дозу дітям визначають з розрахунку 10 мг/кг маси тіла. Дітям, що не можуть проковтнути таблетку цілком призначають у віковому дозуванні, у подрібненому у порошок вигляді, додаючи в їжу. Дітям у віці від 6 міс до 2 років призначають 125 мг 2 рази на добу: таблетку дозою 250 мг треба ділити на 2 частини, таблетку дозою по 500 мг – на чотири. Дітям від 2 років до 12 років залежно від ступеня тяжкості інфекції призначають по 125-250 мг 2 рази на добу. При гострому отиті дітям після 2 років призначають 250 мг через 12 годин. Дітям старше 12 років дози для дорослих.
Передозировка
Збудження, судоми. При передозуванні показаний діаліз, промивання шлунку, ентеросорбенти.
Взаимодействие
При одночасному застосуванні з потенційно нефротоксичними препаратами аміноглікозідами та сильнодіючими діуретиками (етакринова кислота, фуросемід) підвищується ризик розвитку ниркової недостатності. Цефуроксим не можна змішувати з аміноглікозидами. Антациди знижують біодоступність цефуроксиму.
Побочные действия
При дослідженнях спостерігалися розлад шлунково-кишкового тракту (діарея, нудота, блювання), головний біль, запаморочення, еозинофілія і збільшення кількості ензимів печінки. Іноді спостерігалися жовтуха і синдром Стивенса-Джонсона, еритема, токсичний епідермальний некроліз, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, метеоризм, стоматит, псевдомембранозний коліт, холедоз, зниження кліренсу креатиніну, дизурія, вагініт, біль у грудях, зниження гемоглобіну, анемія, сонливість, зниження слуху, судоми.
Специальные указания
Особливості застосування. Тривале застосування цефуроксиму може призвести до захворювання здорових органів. Дані відносно ембріогенетичного і тератогенного впливу аксетилу цефуроксиму відсутні, в зв'язку з цим лікування препаратом у період вагітності, особливо на ранніх стадіях, повинно здійснюватися з обережністю. Цефуроксим виділяється з молоком. На час лікування слід припинити годування груддю. З обережністю застосовують під час при застосуванні цефуроксиму при захворюванні Ліма реакція загострення типу Яриша-Гексгеймера. Також при застосуванні цефуроксиму спостерігався псевдомембранозний коліт. Може також спостерігатися помилково-позитивна реакція на глюкозу в сечі з мідно-редуктивним тестом (Бенедиктс-тест). Для визначення рівня глюкози в крові/плазмі рекомендується користуватися методами глюкозоксидази або гексокинази. Препарат з обережністю призначають пацієнтам, які проходять рівнобіжний курс лікування сильнодіючими діуретиками, хворим з нирковою недостатністю.
Условия хранения
Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 0С.