Название
ОНДАНСЕТРОН
Основные свойства, форма выпуска
прозора безбарвна рідина.
Категория назначения
За рецептом.
Состав
діюча речовина: ondancetron;
1 мл розчину містить 2 мг ондансетрону (у формі дигідрату гідрохлориду);
допоміжні речовини: кислоти лимонної моногідрат, натрію цитрат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Фармакотерапевтическая группа
Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту. Антагоністи рецепторів серотоніну (5НТ3). Код АТС А04А А01.
Фармакологические свойства
Ондансетрон – сильнодіючий високоселективний антагоніст 5НТ3 (серотонінових) рецепторів. Препарат запобігає нудоті і блюванню або усуває їх, що спричиняються цитотоксичною хіміотерапією та/або променевою терапією, а також післяопераційні нудоту і блювання. Механізм дії Ондансетрону до кінця не з`ясований. Можливо, препарат блокує виникнення блювотного рефлексу, виявляючи антагоністичну дію відносно 5НТ3-рецепторів, які локалізуються у нейронах як периферичної, так і центральної нервової системи. Препарат не зменшує психомоторну активність пацієнта і не виявляє седативного ефекту.
Краткие показания
Лечения тошноты и рвоты, вызванных цитотоксической химиотерапией и лучевой терапией. Профилактика и лечение послеоперационной тошноты и рвоты
Показания
Лікування нудоти і блювання, спричинених цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією.
Профілактика та лікування післяопераційних нудоти і блювання.
Противопоказания
Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату. Вагітність та період годування груддю. Дитячий вік до 4 років.
Применение
Препарат можна вводити внутрішньовенно шляхом одноразової повільної ін’єкції або шляхом короткочасної (протягом 15 хв) інфузії.
Дорослі.
Еметогенна хіміотерапія та променева терапія.
Рекомендована внутрішньовенна або внутрішньом’язова доза Ондансетрону – 8 мг, у вигляді повільної ін’єкції, безпосередньо перед лікуванням.
Для запобігання нападів пізнього та відстроченого блювання після перших 24 годин слід продовжувати застосування препарату у вигляді таблеток по 8 мг двічі на добу протягом наступних 5 днів після закінчення курсу протипухлинної терапії.
Високоеметогенна хіміотерапія.
Пацієнтам, які отримують високоеметогенну хіміотерапію (наприклад, високі дози цисплатину), Ондансетрон може бути призначений у вигляді одноразової дози 8 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово, безпосередньо перед хіміотерапією. Дози, більші за 8 мг (до 32 мг), можуть бути застосовані лише у вигляді внутрішньовенної інфузії на 50–100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або іншого відповідного розчинника (див. розділ „Особливості застосування”); інфузія повинна тривати не менше 15 хв.
Альтернативно 8 мг Ондансетрону може бути введено шляхом повільної внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції, безпосередньо перед хіміотерапією, з подальшим дворазовим внутрішньовенним або внутрішньом'язовим введенням 8 мг через 2 та 4 години або постійною інфузією 1 мг/год протягом 24 годин.
Ефективність Ондансетрону при високоеметогенній хіміотерапії може бути підвищена додатковим одноразовим внутрішньовенним введенням дексаметазону натрію фосфату в дозі 20 мг, перед хіміотерапією.
Для запобігання нападів пізнього та відстроченого блювання після перших 24 годин слід продовжувати застосування препарату у вигляді таблеток по 8 мг двічі на добу протягом наступних 5 днів після закінчення курсу протипухлинної терапії.
Діти (віком від 4 років).
Дітям віком від 4 років Ондансетрон у дозі 5 мг/м2 поверхні тіла може призначатись у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції, безпосередньо перед хіміотерапією, з подальшим застосуванням таблеток Ондансетрону через 12 годин. Пероральне застосування може тривати ще 5 днів після завершення курсу лікування.
Хворі літнього віку.
Ондансетрон добре переноситься пацієнтами старше 65 років, незалежно від дози, частоти та шляху введення препарату.
Післяопераційні нудота і блювання.
Дорослі.
Для профілактики післяопераційних нудоти і блювання рекомендована доза Ондансетрону становить 4 мг у вигляді одноразової внутрішньом’язової або повільної внутрішньовенної ін’єкції під час введення в наркоз.
Для лікування післяопераційних нудоти і блювання рекомендована разова доза Ондансетрону становить 4 мг у вигляді внутрішньом’язової або повільної внутрішньовенної ін’єкції.
Діти.
Для профілактики і лікування післяопераційних нудоти і блювання у дітей, яких оперують під загальною анестезією, Ондансетрон можна вводити у дозі 0,1 мг/кг маси тіла (максимально - до 4 мг) шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції до, під час, після введення в наркоз або після операції.
Хворі літнього віку.
Досвід застосування Ондансетрону для профілактики і лікування післяопераційних нудоти і блювання у людей літнього віку обмежений, однак препарат добре переноситься хворими старше 65 років, які отримують хіміотерапію.
Передозировка
Даних про передозування Ондансетрону недостатньо. В більшості випадків симптоми схожі на ті, що описані у пацієнтів, яким вводили рекомендовані дози (див. розділ “Побічні реакції”). Специфічного антидоту проти препарату не існує, тому у випадках передозування повинна застосовуватися симптоматична та підтримуюча терапія.
Взаимодействие
Ондансетрон не прискорює і не гальмує метаболізм інших препаратів при одночасному з ним застосуванні. Ондансетрон не взаємодіє з алкоголем, темазепамом, фуросемідом, трамадолом та пропофолом.
Ондансетрон метаболізується ферментами цитохромому Р-459 печінки: CYP3A4, CYP2D6 та CYP1A2. Завдяки різноманітності ферментів метаболізму Ондансетрону гальмування або зменшення активності одного з них (наприклад, генетичний дефіцит CYP2D6) у звичайних умовах компенсується іншими ферментами і не буде мати впливу або вплив на загальний кліренс креатиніну буде незначним.
Фенітоїн, карбамазепін і рифампіцин:
У пацієнтів, які лікуються потенційними індукторами CYP3A4, кліренс Ондансетрону збільшується і його концентрація у крові зменшується.
Трамадол:
За даними невеликої кількості клінічних досліджень, Ондансетрон може зменшувати аналгетичний ефект трамадолу.
Взаємодія з іншими рідинами для внутрішньовенних ін’єкцій.
Розчини для внутрішньовенного вливання потрібно готувати безпосередньо перед інфузією. Проте встановлено, що розчин Ондансетрону зберігає стійкість протягом 7 днів при кімнатній температурі (до 25 °С) при денному світлі або в холодильнику при розчиненні в таких середовищах: натрію хлорид 0,9 %, глюкоза 5 %, манітол 10 %, розчин Рінгера, калію хлорид 0,3 % і натрію хлорид 0,9 %, калію хлорид 0,3 % і глюкоза 5 %.
Встановлено, що Ондансетрон зберігає стабільність також при використанні поліетиленових і скляних флаконів. Було показано, що Ондансетрон, розведений 0,9 % хлоридом натрію або 5 % глюкозою, зберігає стабільність у поліпропіленових шприцах. Доведено також, що стабільність у поліпропіленових шприцах зберігається при розведенні Ондансетрону іншими рекомендованими розчинами.
За необхідності тривалого зберігання препарату розчинення повинно проводитись у відповідних асептичних умовах.
Взаємодія з іншими препаратами.
Ондансетрон може призначатись у вигляді внутрішньовенної інфузії зі швидкістю 1 мг/год. Через Y-подібний ін`єктор разом із Ондансетроном при концентрації Ондансетрону від 16 до 160 мкг/мл (тобто 8 мг/500 мл або 8 мг/50 мл відповідно) можна вводити:
- цисплатин у концентрації до 0,48 мг/мл, протягом 1-8 годин;
- 5-фторурацил у концентрації до 0,8 мг/мл (наприклад, 2,4 г в 3 л або 400 мг у 500 мл) зі швидкістю не більше 20 мл/год. Вища концентрація 5-фторурацилу може спричинити преципітацію Ондансетрону. Розчин для інфузій 5-фторурацилу може містити до 0,045 % хлориду магнію на доповнення до інших наповнювачів, що є сумісними;
- карбоплатин у концентрації від 0,18 мг/мл до 9,9 мг/мл (наприклад, від 90 мг в 500 мл до 990 мг в 100 мл) протягом 10–60 хв;
- етопозид у концентрації від 0,14 мг/мл до 0,25 мг/мл (наприклад, від 72 мг в 500 мл до 250 мг в 1 л) протягом 30–60 хв;
- цефтазидим у дозі від 250 мг до 2 г, розведений у воді для ін`єкцій (наприклад, 2,5 мл на 250 мг або 10 мл на 2 г цефтазидиму), у вигляді внутрішньовенної болюсної ін`єкції протягом 5 хв;
- циклофосфамід у дозі від 100 мг до 1 г, розведений у воді для ін`єкцій (5 мл на 100 мг циклофосфаміду), у вигляді внутрішньовенної болюсної ін`єкції протягом 5 хв;
- доксорубіцин у дозі від 10 мг до 100 мг, розведений у воді для ін`єкцій (5 мл на 10 мг доксорубіцину), у вигляді внутрішньовенної болюсної ін`єкції протягом 5 хв;
- дексаметазон у дозі 20 мг, у вигляді повільної внутрішньовенної ін`єкції протягом 2-5 хв (при одночасному введенні 8 мг або 32 мг Ондансетрону, розчиненого у 50–100 мл ін`єкційного розчину), протягом приблизно 15 хв. Оскільки дані препарати є сумісними, їх можна вводити через одну крапельницю, при цьому в розчині концентрації дексаметазону фосфату (у формі натрієвої солі) становитимуть від 32 мкг до 2,5 мг в 1 мл, а Ондансетрону – від 8 мкг до 1 мг в 1 мл.
Побочные действия
За частотою виникнення розподілені на такі категорії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1 000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000).
Імунна система.
Рідко: реакції гіперчутливості негайного типу (від легкого до тяжкого ступеня), анафілаксія.
Нервова система.
Дуже часто: головний біль.
Часто: судоми, рухові порушення (включаючи екстрапірамідні реакції, такі як окулогірний криз, дистонічні реакції і дискінезія без стійких клінічних наслідків).
Рідко: запаморочення під час швидкого внутрішньовенного введення препарату.
Розлади з боку органу зору.
Рідко: швидкоминучі зорові розлади (помутніння в очах), головним чином під час внутрішньовенного введення.
Дуже рідко: швидкоминуча сліпота, головним чином під час внутрішньовенного застосування. У більшості випадків сліпота минає протягом 20 хв.
Серце.
Нечасто: аритмії, біль у ділянці серця (з депресією сегмента ST або без неї), брадикардія.
Судини.
Часто: відчуття жару або припливу крові.
Нечасто: артеріальна гіпотензія.
Дихальна система та органи грудної порожнини.
Нечасто: гикавка.
Шлунково-кишковий тракт.
Часто: запор.
Гепатобіліарна система.
Нечасто: безсимптомне підвищення показників функції печінки.
Ці випадки спостерігаються, головним чином, у хворих, які лікуються хіміотерапевтичними препаратами, що містять цисплатин.
Загальні розлади.
Часто: місцеві реакції у ділянці внутрішньовенного введення.
Дети, беременные, водители
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Ондансетрон не рекомендується застосовувати в період вагітності.
За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити годування груддю.
Діти.
Застосовують у дітей віком від 4 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не впливає.
Специальные указания
Особливі заходи безпеки.
При лікуванні пацієнтів з проявами гіперчутливості до інших селективних антагоністів 5НТ3-рецепторів спостерігалися реакції гіперчутливості.
Оскільки Ондансетрон послаблює перистальтику кишечнику, потрібно ретельне спостереження за пацієнтами з ознаками підгострої непрохідності кишечнику під час його застосування.
Особливості застосування.
Пацієнти з нирковою недостатністю.
Немає необхідності у зміні режиму дозування або шляху призначення препарату пацієнтам з порушенням функції нирок.
Пацієнти з печінковою недостатністю.
У пацієнтів з помірними і тяжкими порушеннями функції печінки кліренс Ондансетрону значно знижується, а період напіввиведення із сироватки крові зростає. Для таких хворих максимальна добова доза препарату не повинна перевищувати 8 мг.
Условия хранения
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.