Название
КЕТОНАЛ® ФОРТЕ
Название
Кетонал форте
Основные свойства, форма выпуска
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 100 мг № 20 у флаконах
основні фізико-хімічні властивості: світло-блакитного кольору, круглі,двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
Категория назначения
Категорія відпуску. За рецептом.
Категория назначения
За рецептом.
Состав
1 таблетка містить 100 мг кетопрофену;
допоміжні речовини: магнію стеарат, кремнію діоксидколоїдний безводний, повідон, крохмаль кукурудзяний, тальк, лактози моногідрат,гідроксипропілцелюлоза, поліетиленгліколь 400, барвник блакитний індиготин Е132, титану діоксид, віск карнаубський.
Состав
діюча речовина: ketoprofen;
1 таблетка містить кетопрофену 100 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат;
оболонка: гіпромелоза, поліетиленгліколь, індиготин (Е 132), титану діоксид (Е 171), тальк, віск карнаубський.
Фармакотерапевтическая группа
Нестероїдні протизапальні та протиревматичнізасоби. Код АТС M01A Е03.
Фармакотерапевтическая группа
Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Кетопрофен. Код АТХ M01A Е03.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Кетопрофен є нестероїднимпротизапальним засобом, що має аналгезуючу, протизапальну та жарознижуючу дію.
При запаленні кетопрофен інгібує синтез простагландиніві лейкотрієнів, гальмуючи активність циклооксигенази та частково –ліпооксигенази, також він інгібує синтез брадикініну і стабілізує лізосомальнімембрани.
Чинить знеболювальний ефект та усуває проявисимптомів запально-дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату.
Фармакокінетика. Абсорбція. Післяперорального прийому швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Післяприйому дози 100 мг максимальна концентрація кетопрофену в плазмі крові (10,4мкг/мл) відтворюється приблизно через 1,5 години. Біодоступність кетопрофену втаблетках становить 90% і прямо пропорційна дозі, що застосовується.
Розподілення. Ступінь зв’язування з білками – 99%.Об’єм розподілення – 0,1 - 0,2 л/кг. Кетопрофен проникає в синовіальну рідину.Стабільна концентрація кетопрофену в плазмі крові досягається протягом 24 годинпісля прийому пероральніх форм. Фармакокінетика кетопрофену суттєво невідрізняється залежно від віку пацієнтів. Кумуляція кетопрофену в тканинах неспостерігається.
Метаболізм і виведення. Кетопрофен інтенсивнометаболізується в печінці за допомогою реакції мікросомального окислення. Зорганізму виводиться у вигляді кон’югата з глюкуроновою кислотою. Періоднапіввиведення становить 2 години. До 80% введеної дози кетопрофену виводитьсяіз сечею, як правило (понад 90%) у вигляді глюкуроніду, близько 10% – зфекаліями.
У пацієнтів з нирковою недостатністю виведеннякетопрофену сповільнено, період напіввиведення збільшується на годину. Упацієнтів з печінковою недостатністю кетопрофен може накопичуватись у тканинах.У пацієнтів старшого віку метаболізм і виведення кетопрофену сповільнюються,однак це має клінічне значення тільки при порушенні функції нирок.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка.
Кетопрофен є нестероїдним протизапальним засобом, що має аналгезуючу, протизапальну та жарознижувальну дію. При запаленні кетопрофен інгібує синтез простагландинів і лейкотрієнів, гальмуючи активність циклооксигенази та частково – ліпооксигенази, також він інгібує синтез брадикініну і стабілізує лізосомальні мембрани.
Чинить центральний та периферичний знеболювальний ефект та усуває прояви симптомів запально-дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату.
У жінок кетопрофен зменшує симптоми первинної дисменореї внаслідок інгібування синтезу простагландинів.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Після перорального прийому швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Після прийому дози 100 мг максимальна концентрація кетопрофену у плазмі крові (10,4 мкг/мл) відтворюється приблизно через 1,5 години. Біодоступність кетопрофену становить 90 % і прямо пропорційна дозі, що застосовується.
Розподіл. Ступінь зв’язування з білками – 99 %. Об’єм розподілення – 0,1-0,2 л/кг. Кетопрофен проникає у синовіальну рідину. Через 3 години після введення 100 мг кетопрофену його концентрація у плазмі крові становить близько 3 мкг/мл, а концентрація у синовіальній рідині – 1,5 мкг/мл. Хоча концентрація кетопрофену у синовіальній рідині дещо нижча, ніж у плазмі крові, вона стабільніша (зберігається до 30 годин), тому больовий синдром та скутість суглобів зменшуються на тривалий час. Стабільна концентрація кетопрофену у плазмі крові досягається впродовж 24 годин після прийому пероральних форм. Фармакокінетика кетопрофену не залежить від віку пацієнта. Кумуляція кетопрофену у тканинах не спостерігається.
Метаболізм і виведення. Кетопрофен інтенсивно метаболізується у печінці за допомогою мікросомальних ферментів. З організму виводиться у вигляді кон’югата з глюкуроновою кислотою. Період напіввиведення становить 2 години. До 80 % введеної дози кетопрофену виводиться із сечею, як правило (понад 90 %) у вигляді глюкуроніду, близько 10 % – з фекаліями.
У пацієнтів із порушенням функції нирок виведення кетопрофену сповільнене, період напіввиведення збільшується на 1 годину. У пацієнтів із порушенною функцією печінки кетопрофен може накопичуватись у тканинах. У пацієнтів старшого віку метаболізм і виведення кетопрофену сповільнюються, однак це має клінічне значення тільки при порушенні функції нирок.
Показания
Ревматоїдний артрит;
серологічно негативний спондилоартрит (анкілозуючийспондиліт, псоріатичний артрит, реактивний артрит);
подагра, псевдоподагра;
остеоартрит;
позасуглобовий ревматизм (тендиніт, бурсит, капсулітплеча);
больовий синдром (посттравматичні болі;післяопераційні болі; болі при метастазах пухлин);
первинна дисменорея.
Показания
Захворювання суглобів: ревматоїдний артрит; серонегативні спондилоартрити (анкілозуючий спондилоартрит, псоріатичний артрит, реактивний артрит); подагра, псевдоподагра; остеоартрит; позасуглобовий ревматизм (тендиніт, бурсит, капсуліт плечового суглоба).
Больовий синдром: люмбаго, посттравматичний біль у суглобах, м’язах; альгодисменорея.
Противопоказания
Підвищена чутливість до кетопрофену абодопоміжних речовин, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних засобів;
ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишковоготракту в стадії загострення;
хронічна диспепсія в анамнезі;
тяжкі порушення функції печінки та/або нирок;
схильність до кровотеч;
астматичні напади та риніт в анамнезі післязастосування нестероїдних протизапальних засобів;
вагітність (III триместр) і грудневигодовування;
діти до 14 років.
Противопоказания
Підвищена чутливість до кетопрофену або до допоміжних речовин, протипоказаний пацієнтам, у яких застосування кетопрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) провокує бронхоспазм, астматичні напади, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, гострий риніт або інші алергічні реакції. Тяжка серцева недостатність; лікування періопераційного болю при проведенні операції з аортокоронарного шунтування; хронічна диспепсія в анамнезі; активна фаза або рецидив виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки; шлунково-кишкові кровотечі/перфорації/виразки в анамнезі, цереброваскулярні або інші кровотечі; пацієнти, схильні до геморагії; тяжкі порушення функцій печінки або нирок.
Применение
Дози підбираються індивідуально, залежно від станупацієнта та його реакції на лікування.
Звичайна добова доза кетопрофену становить 100 – 300мг.
Максимальна добова доза кетопрофену становить 300мг.
Кетонал® форте приймають по 1 таблетці 2–3 рази надобу.
Таблетки приймають під час їди, запиваючи водою абомолоком (не менше 100 мл).
Для запобігання негативній дії кетопрофену наслизові оболонки органів шлунково-кишкового тракту можна одночасно прийматиантацидні засоби.
Применение
Дози підбирати індивідуально, залежно від стану пацієнта та його реакції на лікування.
Рекомендована доза для дорослих – по 1 таблетці 2 рази на добу.
Рекомендована доза при лікуванні ревматоїдного артриту та остеоартриту – по 1 таблетці 2 рази на добу.
Рекомендована доза при слабкому, помірному болю і дисменореї – по 1 таблетці 1 раз на добу.
Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості та перебігу захворювання, однак побічні ефекти можуть бути мінімізовані при застосуванні найменшої ефективної дози впродовж якомога коротшого часу.
Максимальна добова доза кетопрофену становить 200 мг.
Таблетки Кетоналâ Форте можна застосовувати у комбінації з супозиторіями Кетоналâ за такою схемою: по 1 таблетці вранці та по 1 супозиторію (100 мг) ввечері. При комбінованому призначенні різних форм препарату (капсули, таблетки, супозиторії, розчин для ін’єкцій) загальна добова доза не має перевищувати 200 мг.
Таблетки приймати під час їди, запиваючи водою. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи.
Для запобігання негативній дії кетопрофену на слизові оболонки органів шлунково-кишкового тракту можна одночасно приймати антацидні засоби.
Передозировка
При передозуванні кетопрофену можуть виникатинудота, блювання, біль в епігастрії, дуже рідко – криваве блювання, випорожненнячорного кольору, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, ниркованедостатність, порушення функції печінки та ниркова недостатність.
При передозуванні рекомендується промивання шлунката прийом активованого вугілля. Лікування - симптоматичне; застосовуютьантагоністи гістамінових Н2-рецепторів, інгібітори протонногонасосу, простагландини.
Передозировка
Симптоми: головний біль, нудота, блювання, сонливість, діарея, біль у животі, зниження функції нирок і порушення функцій нирок. При значному передозуванні: артеріальна гіпотензія або артеріальна гіпертензія, ядуха, пригнічення дихання, шлунково-кишкові кровотечі; рідко – кома, судоми, гостра ниркова недостатність.
Лікування: у разі передозування необхідно негайно припинити застосування препарату. Якщо від моменту передозування пройшло не більше 1 години, слід зробити промивання шлунка та прийняти активоване вугілля в дозі 60-100 г для дорослих та 1-2 г/кг маси тіла для дітей і починати симптоматичне лікування, спрямоване на підтримку життєвих функцій. Може бути показане збільшення діурезу. За появи порушення функцій нирок для видалення лікарського засобу з організму можна застосувати гемодіаліз. Антагоністи Н2-рецепторів, інгібітори протонної помпи і простагландини полегшують небезпечні ефекти кетопрофену щодо травного тракту. Специфічний антидот відсутній.
Взаимодействие
Кетопрофен може зменшувати ефект діуретиківта антигіпертензивних препаратів, підвищує ефективність пероральнихгіпоглікемізуючих препаратів – похідних сульфанілсечовини, а також деякихпротисудомних засобів (фенітоїну). Одночасне застосування кетопрофену тадіуретиків або інгібіторів ангіотензинконвертази підвищує ризик порушенняфункції нирок.
У зв’язку з підвищенням ризику кровотечі приодночасному прийомі кетопрофену та пероральних антикоагулянтів абокортикостероїдів пацієнт повинен перебувати під постійним медичним контролем.
При одночасному прийомі кетопрофену та серцевих глікозидів,препаратів літію, циклоспорину та метотрексату їх токсичність підвищуєтьсявнаслідок зниження екскреції.
Кетопрофен може зменшувати ефект міфепристону, томуміж курсом лікування міфепристоном і початком терапії кетопрофеном повиннопройти не менше 8 діб.
Кетопрофен не слід призначати одночасно з іншиминестероїдними протизапальними засобами та саліцилатами.
Взаимодействие
Ризик виникнення гіперкаліємії.
Деякі лікарські засоби, наприклад, солі калію, діуретики, інгібітори ангіотензинконвертази, блокатори рецепторів ангіотензину II, НПЗЗ, гепарини (низькомолекулярні або нефракціоновані), циклоспорин, такролімус, триметоприм можуть спричиняти гіперкаліємію.
Розвиток гіперкаліємії може залежати від наявності додаткових факторів. Ризик виникнення гіперкаліємії збільшується при одночасному застосуванні зазначених вище лікарських засобів.
Ризик через застосування антиагрегантних лікарських засобів.
Ряд лікарських засобів спричиняє взаємодію, зумовлену ефектом пригнічення агрегації тромбоцитів. Це ацетилсаліцилова кислота та нестероїдні протизапальні лікарські засоби, тиклопідин, клопідогрель, тирофібан, ептифібатид, абциксимаб, ілопрост.
Одночасне застосування антиагрегантних лікарських засобів підвищує ризик виникнення кровотечі, так само як і одночасне введення гепарину, пероральних антикоагулянтів та тромболітичних засобів. У такому разі слід спостерігати за клінічними станом пацієнта і робити лабораторні аналізи.
Не рекомендується одночасно застосовувати кетопрофен з:
іншими нестероїдними протизапальними лікарськими засобами і саліцилатами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2;
пероральними антикоагулянтами та гепарином, який вводиться парентерально;
літієм (знижується виведення літію);
метотрексатом (у дозах вище 15 мг/тиждень). Після застосування кетопрофену разом із метотрексатом (в основному високих доз), виникала тяжка, іноді летальна токсичність. Токсичність зумовлена підвищенням і пролонгуванням концентрації метотрексату в крові.
міфепристоном, оскільки його ефект може знижуватися. Нестероїдні протиревматичні засоби слід приймати через 8-12 днів після застосування міфепристону.
Слід обережно застосувати кетопрофен одночасно з:
діуретиками, інгібіторами ангіотензинконвертази та блокаторами рецепторів ангіотензину II, оскільки підвищується ризик ниркових порушень. Кетопрофен може знижувати ефекти антигіпертензивних засобів та діуретиків. Діуретики можуть підвищувати ризик нефротоксичності НПЗЗ;
метотрексатом (у дозах менше 15 мг/тиждень);
антикоагулянтами, сульфонамідами, гідантоїнами, оскільки може знадобитися корекція доз для запобігання підвищення рівня цих препаратів унаслідок конкуренції за зв’язування з білками плазми крові;
антикоагулянтами, наприклад, варфарином, внаслідок посилення їх ефекту;
пероральними антидіабетичними і антиепілептичними засобами (фенітоїн), внаслідок посилення їх ефекту;
серцевими глікозидами через можливість загострення серцевої недостатності, зниження швидкості гломерулярної фільтрації і підвищення рівня глікозидів у плазмі крові;
пентоксифіліном через можливість збільшення кровотеч. Необхідно проводити контроль стану згортальної системи крові.
При одночасному застосуванні з кетопрофеном слід звернути особливу увагу на:
інші лікарські засоби, що пригнічують агрегацію тромбоцитів (тиклопідин, клопідогрель, тирофібан, ептифібатид, абциксимаб, ілопрост), через підвищення ризику кровотечі; інші лікарські засоби, що спричиняють гіперкаліємію (солі калію, інгібітори ангіотензинконвертази, блокатори рецепторів ангіотензину II, інші НПЗЗ, гепарини (низькомолекулярні або нефракціоновані), циклоспорин, такролімус, триметоприм), через ризик розвитку гіперкаліємії;
лікарські засоби, що блокують бета-адренергічні рецептори, через ризик зниження ефективності цих препаратів (у зв’язку з пригніченням синтезу простагландинів кетопрофен знижує їх антигіпертензивну дію);
циклоспорин, оскільки існує підвищений ризик нефротоксичності, особливо у пацієнтів літнього віку;
можливе зниження ефективності внутрішньоматкових контрацептивів;
пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, оскільки можливе посилення гіпоглікемізуючого ефекту останніх;
кортикостероїди, оскільки існує підвищений ризик кровотечі зі шлунково-кишкового тракту;
пробенецид, оскільки одночасне застосування може призвести до значного зменшення кліренсу кетопрофену з плазми крові.
Кетопрофен може знижувати показник клубочкової фільтрації та збільшувати концентрацію серцевих глікозидів у сироватці крові.
Сполуки алюмінію з нейтралізуючою дією не знижують всмоктування кетопрофену.
Побочные действия
Найчастіше спостерігаються диспептичні явища,нудота, метеоризм, біль у черевній порожнині, діарея, запор, розлади травлення,зниження апетиту, блювання, стоматит.
Рідко відмічається головний біль, запаморочення, сонливість,депресія, безсоння, нервозність.
Дуже рідко відмічалися порушення функції печінки інирок, розлади зору і шум у вухах.
У менш ніж 1% пацієнтів спостерігались гастрит,випорожнення чорного кольору, кровотеча з прямої кишки, прихована кров у калі,перфорація виразки шлунка, шлунково-кишкові прориви, криваве блювання.
Частота розвитку виразки шлунка у пацієнтіввизначається факторами ризику, що включають стать, вік, паління, вживанняалкоголю, стрес, одночасний прийом таких ліків, як ацетилсаліцилова кислота,кортикостероїди, а також дозу кетопрофену і тривалість його прийому.
Кетопрофен може погіршувати перебіг гіпертензії ізбільшувати ризик розвитку периферичних набряків.
Дуже рідко розвиваються агранулоцитоз,тромбоцитопенія та анемія.
Рідко відмічалися висипання на шкірі та інші реакціїгіперчутливості, такі як анафілактичний шок, бронхоспазм, напад бронхіальноїастми.
Побочные действия
Класифікація побічних ефектів за системами органів і частоті проявів: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
Побічні ефекти зазвичай транзиторні. Частіше виникають розлади з боку травного тракту.
З боку системи крові: непоширені – геморагічна анемія, гемоліз, пурпура, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, недостатність кісткового мозку.
Високі дози кетопрофену можуть інгібувати агрегацію тромбоцитів, пролонгуючи тим самим час кровотечі, і спричинити носову кровотечу і утворення гематом.
З боку імунної системи: загострення астми, бронхоспазм або задишка (особливо у пацієнтів із підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ); дуже рідко поширені – ангіоневротичний набряк і анафілаксія, гіперчутливість, анафілактична реакція, включаючи шок.
Психічні розлади: поширені – депресія, нервозність, жахливі сновидіння, сонливість; рідко поширені – делірій із візуальними і слуховими галюцинаціями, дезорієнтація.
З боку нервової системи: поширені – головний біль, астенія, дискомфорт, втомлюваність, слабкість, запаморочення, парестезії, зміни настрою, збільшення ваги; рідко поширені – порушення мовлення, дисгевзія; дуже рідко поширені – були окремі повідомлення про випадки псевдопухлини головного мозку; непоширені – судоми.
З боку органів зору: поширені – порушення зору; дуже рідко поширені – кон’юнктивіт.
З боку органів слуху: поширені – шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: поширені – набряки; непоширені – серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, вазодилатація.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані підтверджують, що із застосуванням деяких НПЗЗ (особливо при високих дозах і тривалому застосуванні) може бути пов’язане незначне підвищення ризику артеріальних тромботичних явищ (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт). Щоб виключити такий ризик для кетопрофену, даних недостатньо.
З боку дихальної системи: непоширені – кровохаркання, задишка, фарингіт, риніт, бронхоспазм, набряк гортані (ознаки анафілактичної реакції); рідко поширені – напади астми.
З боку травного тракту: дуже поширені – диспепсія; поширені – нудота, абдомінальний біль, діарея, запор, метеоризм, анорексія, блювання, стоматит; рідко спостерігалися гастрити; дуже рідко поширені – коліт, перфорація кишечнику (як ускладнення дивертикули), мелена, гематемезис, загострення виразкового коліту або хвороби Крона, ентеропатія з перфорацією, стеноз. Можуть виникати пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкові кровотечі. Ентеропатія може супроводжуватися слабкою кровотечею з втратою білка.
Були повідомлення про випадок перфорації прямої кишки у жінки літнього віку.
Ульцерація, геморагія або перфорація можуть розвиватися у 1 % пацієнтів через 3-6 місяців лікування або у 2-4 % пацієнтів через 1 рік лікування із застосуванням НПЗЗ.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко поширені – тяжкі порушення функцій печінки, що супроводжуються жовтяницею і гепатитом, аномальні ниркові функціональні тести.
З боку шкіри: поширені – шкірні висипання; непоширені – алопеція, екзема, пурпуроподобні висипання, потовиділення, кропив’янка, ексфоліативній дерматит, свербіж; рідко поширені – фоточутливість,
фотодерматит; дуже рідко поширені – бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко поширені – гостра ниркова недостатність, інтерстиціальній нефрит, нефротичний синдром, гострий пієлонефрит.
З боку репродуктивної системи: непоширені – менометрорагія.
Лабораторні показники: дуже поширені – відхилення від норми рівнів печінкових трансаміназ, збільшення рівня трансаміназ, білірубіну в сироватці крові через порушення, пов’язані з діабетом; непоширені – при лікуванні НПЗЗ суттєво підвищуються показники АЛТ і АСТ.
Кетопрофен знижує агрегацію тромбоцитів, пролонгуючи тим самим час кровотечі.
Дети, беременные, водители
Дітям препарат не застосовувати
Специальные указания
Особливості застосування. Слід застосовувати з обережністю для лікуванняпацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, порушеннями згортаннякрові, хворих на гемофілію, захворювання Віллібранда, тромбоцитопенію, знирковою та печінковою недостатністю, а також при одночасному призначенніпероральних антикоагулянтів і гепарину, особливо низькомолекулярного.
Як і всі інші нестероїдні протизапальні препарати,кетопрофен може маскувати симптоми та ознаки інфекційних захворювань.
Слід дотримуватись обережності при призначеннікетопрофену пацієнтам з гіпертензією та серцево-судинними захворюваннями, дляяких характерна затримка рідини в організмі. Необхідно регулярно контролюватиартеріальний тиск у всіх пацієнтів, які приймають кетопрофен, особливо упацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
При тривалому лікуванні кетопрофеном, особливопацієнтів старшого віку, необхідно контролювати формулу крові, а також функціїпечінки та нирок. При кліренсі креатиніну нижче 0,33 мл/с (20 мл/хв) слідвідкоректувати дозу кетопрофену.
Лабораторні аналізи. Кетопрофен знижує агрегаціютромбоцитів та збільшує час кровотечі. У 15% пацієнтів підвищуються показникифункціональних печінкових тестів. Інколи (менш ніж у 1% пацієнтів) відмічаєтьсязначне підвищення АЛТ або АСТ.
Застосування в періоди вагітності та лактації.Протипоказано призначення в третьому триместрі вагітності, у першому та другомутриместрах застосування препарату можливо тільки в тому разі, коли потенційнакористь виправдовує можливий ризик негативної дії на плід.
Призначення нестероїдних протизапальних засобів у третьомутриместрі вагітності може зумовити передчасне закриття Боталової протоки талегеневу гіпертензію у новонароджених, а також пізні пологи.
Грудне вигодовування необхідно припинити на періодлікування кетопрофеном.
Вплив на психофізичні здатності. Рідко нестероїдніпротиревматичні засоби можуть зумовити запаморочення, сонливість. При цихсимптомах не слід керувати автомобілем або працювати з механізмами, робота зякими вимагає точних психічних реакцій.
Условия хранения
Зберігати при температурі не вище 25 0Су недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 5 років.
Не застосовувати препарат після закінчення термінупридатності.
Условия хранения
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
