Амитриптилина гидрохлорид-зн р-р д/ин. 10 мг/мл амп. 2 мл, в коробке №10

Название

Амитриптилина Гидрохлорид-Зн раствор д/ин., 10 мг/мл по 2мл

Категория назначения

За рецептом.

Состав

діюча речовина: amitriptiline; 1 мл розчину містить амітриптиліну гідрохлориду у перерахуванні на амітриптилін 10 мг; допоміжні речовини: глюкоза, вода для ін'єкцій.

Фармакотерапевтическая группа

Антидепресанти. Неселективні інгібітори зворотнього нейронального захоплення моноамінів. Код АТС N06A А09.

Показания

Ендогенні депресії, особливо тривожно-депресивні стани.

Противопоказания

Гіперчутливість до амітриптиліну або будь-якого зі складових препарату. Глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, атонія сечового міхура. Нещодавно перенесений інфаркт міокарда. Будь-якого роду блокади або порушення ритму серця, а також недостатність коронарних артерій. Одночасне лікування із застосуванням ІМАО (інгібіторів моноамінооксидази) або застосування протягом двох тижнів після припинення лікування ІМАО.

Применение

При тяжких депресіях лікування можна розпочинати з парентерального введення препарату – внутрішньом'язово або внутрішньовенно повільно – дорослим в дозі 25-40 мг 3-4 рази на добу. Курс лікування – 3-12 введень. Після цього доцільно призначати амітриптиліну гідрохлорид внутрішньо у формі таблеток. Особам літнього віку препарат призначають у менших дозах. Зниження функції нирок помірного ступеня: застосовувати з обережністю. Зниження функції печінки помірного ступеня: рекомендується обережний підбір дози та, якщо можливо, визначення вмісту препарату у сироватці крові.

Передозировка

ОзнакиПосилення вираженості описаних побічних ефектів. Лікування. Лікування носить симптоматичний і підтримуючий характер. Обов’язковим є ретельний моніторинг стану навіть за умов очевидно нетяжкого випадку. Оцінюють стан свідомості, характер пульсу, величину артеріального тиску та функцію дихання; через невеликі проміжки часу проводять визначення вмісту електролітів і газів крові. Прохідність дихальних шляхів забезпечують у разі необхідності шляхом інтубації. Загалом рекомендується проведення лікування із застосуванням примусової вентиляції легенів для запобігання можливій зупинці дихання. Безперервний ЕКГ-моніторинг слід проводити протягом 3–5 діб. При розширенні інтервалу QRS, серцевій недостатності та шлуночкових аритміях може бути ефективним зсув рН крові у лужний бік (призначення розчину бікарбонату або проведення гіпервентиляції) з швидким введенням гіпертонічного розчину натрію хлориду (100–200 ммоль Na+). При шлуночкових аритміях можливе застосування традиційних антиаритмічних засобів, як, наприклад, 50–100 мг лідокаїну (1–1,5 мг/кг) внутрішньовенно з подальшою інфузією зі швидкістю 1–3 мг/хв. У разі необхідності застосовують кардіоверсію та дефібриляцію. Циркуляторну недостатність коректують за допомогою плазмозамінників, а у тяжких випадках – шляхом інфузії добутаміну (спочатку зі швидкістю 2–3 мкг/кг на хвилину) зі збільшенням дози залежно від ефекту. Збудження та судоми можна припинити за допомогою призначення діазепаму. Чутливість до перевищення дози значною мірою індивідуальна. У дорослих дози понад 500 мг можуть спричинити інтоксикації середнього і тяжкого ступеня, дози ж незначно менші за 1000 мг були летальними.

Взаимодействие

Фармакодинамічні взаємодії Протипоказані комбінації Інгібітори МАО (неселективні, а також селективні А (моклобемід) та В (селегілін)) — ризик серотонінового синдрому (див. розділ «Протипоказання»). Небажані комбінації Симпатоміметичні засоби: амітриптилін здатний потенціювати кардіоваскулярні ефекти адреналіну, ефедрину, ізопреналіну, норадреналіну, фенілефрину та фенілпропаноламіну. Блокатори адренергічних нейронів: трициклічні антидепресанти можуть перешкоджати антигіпертензивним ефектам гуанетидину, бетанідину, резерпіну, клонідину та метилдопи. Рекомендується переглянути всю схему антигіпертензивної терапії під час лікування із застосуванням трициклічних антидепресантів. Антихолінергічні засоби: трициклічні антидепресанти здатні потенціювати ефекти таких лікарських засобів стосовно органів зору, ЦНС, кишечнику та сечового міхура; слід уникати одночасного з ними застосування через підвищений ризик паралітичної кишкової непрохідності, гіперпірексії. Лікарські засоби, що спричиняють подовження інтервалу QT електрокардіограми, в тому числі антиаритмічні препарати (хінідин), антигістамінні (астемізол та терфенадин), деякі антипсихотичні ліки (зокрема пімозид та сертиндол), цизаприд, галофантрин та соталол можуть збільшувати ймовірність шлуночкових аритмій у разі прийому разом з трициклічними антидепресантами. Протигрибкові засоби, такі як флуконазол та тербінафін, зумовлюють збільшення концентрації в сироватці крові трициклічних антидепресантів та вираженості супутньої токсичності. Бувають випадки втрати свідомості та виникнення хаотичної поліморфної шлуночкової тахікардії. Депресанти ЦНС: амітриптилін здатний посилювати ефекти алкоголю, барбітуратів та інших засобів пригнічення ЦНС. Фармакокінетичні взаємодії Вплив інших медикаментозних засобів на фармакокінетику трициклічних антидепресантів Трициклічні антидепресанти, включаючи амітриптилін, метаболізуються ізоензимом CYP2D6 цитохрому Р450 печінки. CYP2D6 характеризується поліморфізмом у популяції, та його активність може пригнічуватися багатьма психотропними, а також іншими лікарськими засобами, як, наприклад, нейролептиками, інгібіторами зворотнього захоплення серотоніну за винятком циталопраму (який є дуже слабким інгібітором ізоензиму), блокаторами β-адренорецепторів, а також антиаритмічними засобами. У метаболізмі амітриптиліну також беруть участь ізоензими CYP2C19 та CYP3A. Барбітурати, як i інші стимулятори ензимів, наприклад рифампіцин та карбамазепін, можуть посилювати метаболізм й тим самим обумовлювати зниження вмісту трициклічних антидепресантів у плазмі крові та зменшення антидепресантного ефекту. Циметидин та метилфенідат, а також препарати блокаторів кальцієвих каналів підвищують рівні трициклічних сполук у плазмі та відповідну токсичність. Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного; це може призвести до зниження судомного порога та появи судом. Може бути необхідною корекція доз зазначених лікарських засобів.

Побочные действия

У переліку, що наведений нижче, використовуються терміни MedDRA ВООЗ для класів систем органів: дуже часті (>1/10); часті (>1/100, <1/10); нечасті (>1/1000, <1/100); рідкісні (>1/10 000, <1/1000); дуже рідкісні (<1/10 000). Класи систем органів за MedDRA Частота Прояви З боку системи крові та лімфатичної системи Рідкісні Пригнічення кісткового мозку, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія. Розлади метаболізму Рідкісні Зниження апетиту. З боку психіки Часті Нечасті Рідкісні Стан сплутаності свідомості, зниження лібідо. Гіпоманія, манія, тривожний стан, безсоння, страшні сновидіння. Делірій (у літніх хворих), галюцинації (у хворих на шизофренію). З боку нервової системи Дуже часті Часті Нечасті Сонливість, тремор, запаморочення, головний біль. Розлади уваги, дисгевзія, парестезії, атаксія. Судоми. З боку органів зору Дуже часті Часті Нечасті Порушення акомодації. Мідріаз. Збільшення внутрішньоочного тиску. З боку органів слуху Нечасті Шум у вухах. З боку серцево-судинної системи Дуже часті Часті Нечасті Рідкісні Посилене серцебиття, тахікардія, ортостатична гіпотензія. Атріовентрикулярні блокади, блокади ніжок провідної системи. Порушення показників електрокардіографії (подовження інтервалу QT та комплексу QRS). Артеріальна гіпертензія. Аритмія. З боку травної системи Дуже часті Нечасті Рідкісні Сухість у роті, запор, нудота. Діарея, блювання, набряк язика. Збільшення слинних залоз, паралітична кишкова непрохідність. З боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідкісні Жовтяниця. Порушення показників функціонального стану печінки, підвищення активності лужної фосфатази крові і трансаміназ. З боку шкіри та ії похідних Дуже часті Нечасті Рідкісні Гіпергідроз. Висипання, уртикарії, набряк обличчя. Алопеція, реакції фотосенсибілізації. З боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасті Затримка сечі. З боку репродуктивної системи та молочних залоз Часті Рідкісні Еректильна дисфункція. Гінекомастія. Загальні розлади Часті Рідкісні Втома. Пірексія. Інші прояви Дуже часті Рідкісні Збільшення маси тіла. Зменшення маси тіла.

Дети, беременные, водители

Застосування в період вагітності або годування груддю Препарат протипоказано під час вагітності. Під час лікування слід припинити годування груддю. Діти Амітриптиліну гідрохлорид протипоказано для лікування депресії у дітей (віком до 18 років) через недостатність даних щодо безпеки та ефективності. Лікування амітриптиліном пов'язують з ризиком кардіоваскулярних побічних реакцій у всіх вікових групах.

Условия хранения

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.