Супранем пор. д/розчину д/інф. 1000 мг фл. №1

Название

Супранем

Категория назначения

За рецептом.

Состав

діючі речовини: іміпенем і циластатин; кожний флакон містить іміпенему моногідрат у кількості, що відповідає 500 мг іміпенему і циластатин натрію у кількості, що відповідає 500 мг циластатину; допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат.

Показания

Полімікробні та змішані аеробно-анаеробні інфекції, первинна терапія, що передує визначенню мікроорганізму-збудника. Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: внутрішньочеревних інфекцій; інфекції нижніх дихальних шляхів; гінекологічні інфекції; інфекції сечостатевої системи; інфекції кісток і суглобів; інфекції шкіри та м’яких тканин. Профілактика Для запобігання виникненню деяких післяопераційних інфекцій у хворих, які зазнають хірургічного втручання, що супроводжується інфікуванням або його ризиком, або ж тоді, коли ці інфекції призводять до особливо тяжких наслідків.

Противопоказания

Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату.

Применение

Загальну добову дозу і спосіб введення препарату Супранем визначають у перерахуванні на іміпенем, беручи до уваги тип або ступінь тяжкості інфекції; дозу розподіляють на декілька рівних введень, враховуючи ступінь чутливості збудника(-ів), стан функції нирок і масу тіла. Лікування: схема дозування для дорослих з нормальною функцією нирок Дози, наведені в таблиці 1, призначають пацієнтам з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 70 мл/хв/1,73 м2) і масою тіла не менше 70 кг. Дозу слід знижувати для пацієнтів із кліренсом креатиніну ≤ 70 мл/хв/1,73 м2 (див. таблицю 2) та/або з масою тіла < 70 кг. Зменшення дози в залежності від маси тіла особливо важливо проводити для пацієнтів із значно меншою за 70 кг масою тіла та/або помірною/тяжкою формою порушення функції нирок. Більшість інфекцій піддається лікуванню добовою дозою 1-2 г (іміпенему), розподіленою на 3-4 введення. При лікуванні інфекцій помірного ступеня тяжкості можна також застосовувати 1 г (іміпенему) двічі на добу. У випадку інфекцій, спричинених менш чутливими організмами, добова доза препарату Супранем може бути збільшена до максимальної – 4 г (іміпенему) на добу або 50 мг/кг на добу, залежно від того, яка менша. Кожну дозу, що не перевищує 500 мг (іміпенему) для внутрішньовенного застосування, слід вводити протягом 20-30 хв. Кожну дозу, що перевищує 500 мг (іміпенему) слід вводити протягом 40-60 хв. Якщо у пацієнта під час інфузії з’являється нудота, необхідно знизити швидкість введення препарату. Таблиця 1 Кратність дозування для дорослих хворих з нормальною функцією нирок та масою тіла 70 кг і більше* Ступінь тяжкості інфекції Доза (мг іміпенему) Проміжок часу між дозами Загальна добова доза Інфекція легкого ступеня 250 мг 6 годин 1 г Інфекція помірного ступеня 500 мг 1000 мг 8 годин 12 годин 1,5 г 2 г Тяжка інфекція (високочутливі штами) 500 мг 6 годин 2 г Тяжка та/або із загрозою для життя інфекція, спричинена менш чутливими організмами (у першу чергу, деякими штамами P .aeruginosa) 1000 мг 1000 мг 8 годин 6 годин 3 г 4 г * Для пацієнтів із масою тіла менше 70 кг призначену дозу слід пропорційно знижувати. Через високу протимікробну ефективність іміпенему не рекомендується перевищувати добову дозу 50 мг/кг на добу або 4 г на добу, залежно від того, яка з них менша. Однак хворим із кістозним фіброзом і не порушеною функцією нирок призначають препарат у дозі до 90 мг/кг на добу, розподілену на кілька введень, за умови, що вона не перевищує 4 г на добу. Іміпенем успішно застосовується як монотерапія у пацієнтів із онкологічними захворюваннями з ослабленим імунітетом при підтверджених або підозрюваних інфекціях, таких як сепсис. Лікування: дози для дорослих із порушенням функції нирок Щоб визначити знижену дозу для дорослих пацієнтів із порушенням функції нирок, необхідно: 1. Обрати загальну добову дозу із Таблиці 1, беручи до уваги характеристики інфекції. Підібрати необхідний режим введення зниженої дози із Таблиці 2, беручи до уваги обрану добову дозу із Таблиці 1 та показники кліренсу креатиніну пацієнта. (Тривалість проведення інфузії вказана вище у підрозділі «Лікування: схема дозування для дорослих з нормальною функцією нирок»). Таблиця 2 Схема зниження доз Супранему у дорослих хворих з порушенням функції нирок і масою тіла 70 кг і більше* Загальна добова доза, визначена із Таблиці 1 Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) 41-70 21-40 6-20 1 г на добу 250 мг кожні 8 годин 250 мг кожні 12 годин 250 мг кожні 12 годин 1,5 г на добу 250 мг кожні 6 годин 250 мг кожні 8 годин 250 мг кожні 12 годин 2 г на добу 500 мг кожні 8 годин 250 мг кожні 6 годин 250 мг кожні 12 годин 3 г на добу 500 мг кожні 6 годин 500 мг кожні 8 годин 500 мг кожні 12 годин 4 г на добу 750 мг кожні 8 годин 500 мг кожні 6 годин 500 мг кожні 12 годин * Для пацієнтів із масою тіла менше 70 кг призначену дозу слід пропорційно знижувати. У разі застосування дози 500 мг для пацієнтів із кліренсом креатиніну 6-20 мл/хв/1,73 м2 значно зростає ризик виникнення судом. Супранем не слід призначати пацієнтам із кліренсом креатиніну ≤ 5 мл/хв/1,73 м2, якщо протягом найближчих 48 годин їм не проводитимуть гемодіаліз. Гемодіаліз Для лікування пацієнтів, у яких кліренс креатиніну ≤ 5 мл/хв/1,73 м2 і які перебувають на гемодіалізі, застосовуються дози, рекомендовані пацієнтам із кліренсом креатиніну 6-20 мл/хв/1,73 м2 (див. підрозділ «Лікування: дози для дорослих із порушенням функції нирок»). Як іміпенем, так і циластатин виводяться протягом проведення гемодіалізу. Пацієнту необхідно ввести Супранем одразу ж після сеансу гемодіалізу і далі вводити кожні 12 годин після його закінчення. Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, а особливо ті, у яких основним захворюванням є захворювання ЦНС, потребують уважного спостереження; призначати Супранем таким пацієнтам рекомендується тільки за умови, що очікуваний ефект переважає можливий ризик виникнення судом (див. «Особливості застосування»). На сьогодні існує недостатньо даних щодо застосування препарату у пацієнтів, які перебувають на перитонеальному діалізі, тому не рекомендується застосовувати його для лікування цієї категорії пацієнтів. Рівні креатиніну та азоту сечовини крові можуть недостатньо точно відображати стан функції нирок у осіб літнього віку. У таких пацієнтів для належного підбору дози пропонується визначати кліренс креатиніну. Профілактика: дози для дорослих Для профілактики післяопераційних інфекцій дорослим слід вводити внутрішньовенно 1000 мг препарату Супранем під час вступної анестезії і 1000 мг – через 3 години. У випадку хірургічного втручання з високим ступенем ризику (наприклад, операція на ободовій чи прямій кишці) можна призначати дві додаткові дози по 500 мг через 8 та 16 годин після першої. Недостатньо даних, на основі яких можна було б рекомендувати дозування для профілактичного застосування препарату Супранем пацієнтам із кліренсом креатиніну ≤ 70 мл/хв/1,73 м2. Лікування: дози для дітей (віком від 3 місяців) Для дітей рекомендується наступна схема дозування: дітям з масою тіла більше 40 кг застосовують такі ж дози, як і для дорослих; дітям з масою тіла менше 40 кг застосовують 15 мг/кг з 6-годинними інтервалами. Загальна добова доза не повинна перевищувати 2 г. Не рекомендується застосовувати препарат дітям віком до 3 місяців або з порушеною функцією нирок (креатинін сироватки крові > 2 мг/дл) через недостатню кількість клінічних даних. Супранем не рекомендується застосовувати для лікування менінгіту. При підозрі на менінгіт слід призначати відповідні антибіотики. Супранем можна застосовувати для лікування сепсису у дітей за умови відсутності у них підозри на менінгіт. Приготування розчину для внутрішньовенного введення. Супранем випускається у вигляді стерильного порошку у флаконах, що містять 500 мг еквіваленту іміпенему і 500 мг еквіваленту циластатину. Стерильний порошок Супранем слід розводити так, як це описано у таблиці 3. Отриманий розчин слід струшувати до утворення прозорої рідини. Відмінності кольору розчину, від безбарвного до жовтого, не впливають на активність препарату. Таблиця 3 Приготування розчину Супранему для внутрішньовенного введення. Доза Супранему (мг іміпенему) Потрібний об’єм розчинника (мл) Приблизна середня концентрація Супранему (мг/мл іміпенему) 500 100 5 Приготування розчину Супранему у флаконах. Вміст флакона має бути суспендований та доведений до 100 мл відповідним розчином для інфузій. Рекомендується додати приблизно 10 мл відповідного розчину для інфузій (розчинники: ізотонічний розчин хлориду натрію; 5 % або 10 % водний розчин декстрози; 5 % декстрози і 0,9 % NaCl; 5 % декстрози і 0,45 % NaCl; 5 % декстрози і 0,225 % NaCl; 5 % декстрози і 0,15 % KCl; манітол 5 % і 10 %) до флакона. Добре струсити та перенести суспензію, що утворилася, до ємності з розчином для інфузій. ПОПЕРЕДЖЕННЯ: СУСПЕНЗІЯ НЕ Є ГОТОВИМ РОЗЧИНОМ ДЛЯ ІНФУЗІЙ. Повторити процедуру, додавши знов 10 мл розчину для інфузій для того, щоб увесь вміст флакона перейшов до розчину для інфузій. Суміш, що утворилася, потрібно струшувати доки вона не стане прозорою. Розчин можна зберігати при кімнатній температурі (не вище 25 °С) протягом 4 годин. З точки зору якості, розчин рекомендується використати одразу після приготування. Побічні реакції Побічні реакції рідко вимагають припинення лікування і, як правило, є помірними і минущими; серйозні побічні реакції виникають рідко. Найчастіше виникають місцеві побічні реакції. Про наступні побічні ефекти повідомлялось під час проведення досліджень та протягом постмаркетингового спостереження. Пов’язані зі способом застосування препарату Еритема, біль та затвердіння в місці введення препарату, тромбофлебіт. З боку шкіри Висип, свербіж, кропив'янка, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз (рідко), ексфоліативний дерматит (рідко), кандидоз, гарячка (включаючи медикаментозну гарячку), анафілактичні реакції. З боку травної системи Нудота, блювання, діарея, забарвлення зубів та/або язика. Як і при застосуванні майже всіх інших антибіотиків широкого спектра дії, повідомлялось про псевдомембранозний коліт. З боку системи крові Еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, включаючи агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, зниження рівня гемоглобіну, панцитопенія і подовження протромбінового часу. У деяких осіб може спостерігатися пряма позитивна реакція Кумбса. З боку гепатобіліарної системи Підвищення рівня трансаміназ, білірубіну та/або лужної фосфатази сироватки крові; печінкова недостатність (рідко), гепатит (рідко) та фульмінантний гепатит (дуже рідко). З боку нирок та сечовивідної системи Олігурія/анурія, поліурія, гостра ниркова недостатність (рідко). Важко оцінити, чи впливає препарат на функцію нирок, оскільки одночасно існують, як правило, інші чинники, що сприяють порушенню функції нирок і розвитку азотемії. Спостерігалось підвищення рівнів креатиніну сироватки та азоту сечовини крові. Відмічалась зміна кольору сечі. Це не становить будь-якої загрози і таку реакцію не слід плутати з гематурією. З боку нервової системи/психіки Міоклонія, психічні відхилення (включаючи галюцинації), сплутаність свідомості і судоми. Парестезії, енцефалопатія. З боку органів чуття Зниження слуху, спотворення смакових відчуттів. Пацієнти із гранулоцитопенією Спричинені застосуванням препарату нудота та/або блювання виникають частіше у хворих з гранулоцитопенією, ніж без неї.

Передозировка

Немає інформації щодо лікування при передозуванні препаратом. Препарат видаляється шляхом гемодіалізу. Однак ефективність цієї процедури у разі передозування не встановлена. Лікування – симптоматичне.

Взаимодействие

У хворих, які застосовували ганцикловір разом з препаратом Супранем, відмічались генералізовані судоми. Ці препарати повинні застосовуватись сумісно тільки у випадку, коли очікувана користь від застосування препарату переважає можливий ризик. Під час постмаркетингових досліджень повідомлялося про зниження рівня вальпроєвої кислоти у плазмі крові при сумісному застосуванні з карбапенемами, а у деяких випадках повідомлялося про раптові судоми. При сумісному застосуванні іміпенему з вальпроєвою кислотою потрібно ретельно контролювати рівень вальпроєвої кислоти у плазмі крові.

Условия хранения

Зберігати при температурі не вище 30 ˚С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.