Название
Оксапин
Основные свойства, форма выпуска
таблетки капсулоподібної форми, вкриті оболонкою жовтого кольору, з рискою з обох боків.
Категория назначения
За рецептом.
Состав
діюча речовина: oxcarbazepine;
1 таблетка містить окскарбазепіну 300 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, покриття Оpadry 04F82782 жовтий.
Фармакотерапевтическая группа
ротивосудорожные средства
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Фармакологічна активність Оксапіну® зумовлена, в першу чергу, дією його метаболіту – моногідроксипохідного (МГП). Механізм дії окскарбазепіну та його МГП пов'язаний, в основному, з блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів, що призводить до стабілізації перезбуджених мембран нейронів, інгібування виникнення серійних нейрональних розрядів та зниження синаптичного проведення імпульсів.
Реалізації протисудомної дії препарату сприяє підвищення провідності іонів калію та модуляція потенціалзалежних кальцієвих каналів. Не було відмічено значної взаємодії з нейромедіаторами мозку або зв'язування з рецепторами. Окскарбазепін та МГП чинять виражену протисудомну дію. Ефективність препарату Оксапін® при парціальних (фокальних) епілептичних нападах (простих, складних; парціальних нападах із вторинною генералізацією або без неї) та при генералізованих тоніко-клонічних нападах було продемонстровано як при монотерапії, так і при застосуванні препарату Оксапін® у складі комбінованої терапії
Показания
Лікування парціальних нападів з або без вторинної генералізації тоніко-клонічних судом як монотерапія або додаткова терапія у дорослих та дітей старше 6 років з епілепсією.
Противопоказания
Підвищена чутливість до окскарбазепіну, карбамазепіну або до будь-якого компонента препарату.
Применение
Застосовують внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Оксапін® може застосовуватись як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами. В обох випадках курс лікування починається з клінічно ефективної дози, розділеної на два прийоми. Дозу може бути збільшено залежно від ефекту лікування. У випадку заміни іншого протиепілептичного препарату на Оксапін® на початку прийому Оксапіну® необхідно поступово знижувати дозу препарату, що замінюється. При застосуванні препарату Оксапін® у складі комбінованої терапії може бути необхідним зниження дози супутніх протиепілептичних препаратів та/або більш повільне підвищення дози Оксапіну®.
Наведені нижче рекомендації стосуються пацієнтів з нормальною функцією нирок. Для цієї категорії пацієнтів немає необхідності контролювати концентрації активної речовини в плазмі при проведенні терапії Оксапіном®.
На таблетках є риски, тому таблетки можна розламувати на 2 частини для полегшення ковтання.
Дорослі.
Монотерапія.
Початкова доза препарату становить 600 мг/добу (8 - 10 мг/кг маси тіла на добу) у 2 прийоми. За необхідності можливе поступове підвищення дози. Дозу підвищують не більше ніж на 600 мг/добу з інтервалом в 1 тиждень до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Терапевтичний ефект спостерігається в діапазоні доз 600 - 2400 мг/добу. В стаціонарних умовах, при забезпеченні адекватного контролю за станом пацієнта, є досвід швидкого підвищення дози до 2400 мг/добу протягом 48 год
Передозировка
Є поодинокі повідомлення щодо передозування препарату; максимальна доза, описана в повідомленнях, становила 24 г.
Симптоми: сонливість, запаморочення, нудота, блювання, гіперкінезія, гіпонатріємія, атаксія, ністагм.
Лікування: специфічного антидоту не існує. Проводять систематичне та підтримуюче лікування. У випадку нещодавнього прийому препарату (протягом останніх 2-х годин) рекомендується промивання шлунка та прийом активованого вугілля для зменшення абсорбції.
Взаимодействие
Інгібітори мікросомальних ферментів. Окскарбазепін та його фармакокінетично активний метаболіт МГП є інгібіторами цитохрому CYP2С19. Таким чином, одночасне призначення високих доз Оксапіну та препаратів, що метаболізують CYP2С19 (фенобарбітал, фенітоїн), може призвести до взаємодії. Для деяких пацієнтів може бути необхідне зниження дози препаратів – субстратів CYP2С19. Було показано, що окскарбамазепін та МГП слабко або зовсім не взаємодіють з наступними мікросомальними ізоферментами: CYP1A2, CYP2A6, CYP2D9, CYP2E1, CYP4A4 та CYP4C11.
Індуктори мікросомальних ферментів. Будучи індукторами CYP3A4 та CYP3A5, окскарбамазепін та МГП знижують плазмові концентрації препаратів, що метаболізуються даними ферментами: імуносупресанти (циклоспорин, такролімус), дигідропіридинові антагоністи кальцію, пероральні контрацептиви та протиепілептичні препарати (наприклад, карбамазепін). Новий рівень індукції досягається протягом 2 - 3 тижнів після початку терапії препаратом чи зміни дози.
Вальпроєва кислота та ламотриджин. In vitro МГП є слабким індуктором UDP-глюкуронілтрансферази. Беручи до уваги навіть слабку індукційну здатність окскарбамазепіну та МГП, може бути необхідне збільшення доз супутніх препаратів, що метаболізуються системою CYP3A4 або UDP-глюкуронілтрансферазою. У випадку відміни препарату Оксапін може бути необхідне зниження доз цих препаратів та остаточна корекція дози протягом 2 - 3 тижнів (можливе зниження індукції).
Протиепілептичні препарати (ПЕП).
Побочные действия
Найчастіше повідомлялося про наступні побічні ефекти: сонливість, головний біль, запаморочення, диплопія, нудота, блювання, втомлюваність (більше ніж у 10 % пацієнтів).
Наведені нижче побічні реакції класифіковані в такі групи відповідно до частоти виникнення: дуже часто (понад 10 %), часто (1 - 10 %), нечасто (0,1 - 1 %), рідко (0,01 - 0,1 %), дуже рідко (менше 0,01 %), включаючи окремі повідомлення.
З боку системи кровотворення: нечасто – лейкопенія; дуже рідко – пригнічення кістково-мозкового кровотворення, агранулоцитоз, апластична анемія, нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: дуже рідко – реакції підвищеної чутливості, які супроводжуються гарячкою та висипанням (у тому числі поліорганні порушення.) При розвитку реакцій підвищеної чутливості можливе ураження кровоносної та лімфатичної систем (еозинофілія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, спленомегалія), м'язів та суглобів (міалгія, набряки у ділянці суглобів, артралгія), нервової системи (енцефалопатія), нирок (протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність), легень (задишка, набряк легень, бронхоспазм, інтерстиціальне запалення), відхилення від норми показників функції печінки, ангіоневротичний набряк; окремі повідомлення - анафілактичні реакції.
З боку обміну речовин: часто – гіпонатріємія; дуже рідко – клінічно значуща гіпонатріємія (концентрація натрію – < 125 ммоль/л), що призводить до розвитку таких явищ та симптомів, як судомні напади, сплутаність свідомості, зниження рівня свідомості, енцефалопатія, порушення зору (в тому числі затуманення зору), нудота, блювання (така гіпонатріємія виникає, як правило, протягом перших 3 місяців терапії препаратом; у деяких пацієнтів – більш ніж через 1 рік після початку лікування препаратом Оксапін), також можливий розвиток дефіциту фолієвої кислоти; окремі повідомлення – гіпотиреоїдизм.
З боку центральної нервової системи: дуже часто – сонливість, головний біль, запаморочення; часто – сплутаність свідомості, депресія, апатія, ажитація, емоційна лабільність, атаксія, тремор, ністагм, порушення уваги, амнезія.
З боку органів чуття: дуже часто – диплопія; часто – порушення зору, затуманення зору, вертиго.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – аритмії, AV-блокада; окремі повідомлення - артеріальна гіпертензія.
З боку травної системи: дуже часто – нудота, блювання; часто – діарея, запор, біль у животі; дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, ЛФ; дуже рідко – панкреатит та/або підвищення рівня ліпази та/або амілази, гепатит.
З боку шкіри: часто – висипання, алопеція, акне; рідко – кропив’янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), мультиформна еритема.
Інші: дуже часто – відчуття втомленості; часто – астенія; дуже рідко – системний червоний вовчак.
Лабораторні показники: підвищення рівня печінкових ферментів, лужної фосфатази; окремі повідомлення – зниження рівня Т4 (клінічне значення не відоме).
Дети, беременные, водители
Застосовують дітям старше 6 років. Рекомендована початкова доза для дітей становить 8 - 10 мг/кг маси тіла/добу в 2 прийоми як при монотерапії, так і при застосуванні Оксапіну® в складі комбінованої терапії. За необхідності для досягнення бажаного терапевтичного ефекту можливе поступове підвищення дози: з інтервалом приблизно в 1 тиждень дозу збільшують максимум на 10 мг/кг маси тіла на /добу до максимальної добової дози з розрахунку 46 мг/кг маси тіла на добу. При застосуванні Оксапіну® в складі комбінованої терапії в педіатричній практиці у дітей старше 6 років середня доза препарату становила 30 мг/кг маси тіла на добу. Дані щодо застосування препарату у дітей з порушенням функції нирок відсутні.
У всіх категорій пацієнтів за необхідності можуть застосовуватися більш низькі дози препарату.
Не потрібна корекція режиму дозування у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функцій печінки. Дані щодо застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки відсутні, тому не рекомендовано застосовувати Оксапін® цій категорії пацієнтів.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 300 мг/добу з повільним збільшенням (з інтервалом не менше 1 тиждень) до досягнення бажаного терапевтичного ефекту.
Клінічних даних про вплив окскарбазепіну під час вагітності недостатньо, щоб оцінити його тератогенний потенціал. Окскарбазепін та моногідроксипохідне (МГП) проникають через плацентарний бар'єр. При застосуванні Оксапіну® в токсичних дозах відмічалось збільшення ембріональної смертності, затримка та порушення розвитку та росту плода.
Якщо пацієнтка планує завагітніти або завагітніла під час застосування препарату, а також при виникненні питання щодо призначення Оксапіну® під час вагітності необхідно ретельно співставити очікувану перевагу терапії та можливий ризик для плода. Під час вагітності слід застосовувати мінімальні ефективні дози препарату. Пацієнтка повинна бути попереджена щодо можливих порушень розвитку плода.
Під час вагітності не слід переривати ефективне протиепілептичне лікування, оскільки прогресування захворювання може здійснювати негативний вплив на матір та на плід.
Відомо, що під час вагітності розвивається дефіцит фолієвої кислоти. Протиепілептичні засоби можуть посилювати цей дефіцит, що є однією з можливих причин порушень розвитку плода, тому рекомендується додатковий прийом фолієвої кислоти.
Застосування протиепілептичних препаратів під час вагітності може призвести до підвищення ризику кровотеч у новонароджених. Як застереження рекомендується призначення вітаміну К в останні декілька тижнів вагітності, а також новонародженим, матері яких отримували Оксапін®.
Окскарбазепін та моногідроксипохідне (МГП) виділяються у грудне молоко. Тому за необхідності застосування Оксапіну® в період лактації слід припинити годування груддю.
Враховуючи можливість виникнення запаморочення, сонливості або інших порушень з боку центральної нервової системи при застосуванні Оксапіну®, рекомендовано утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Специальные указания
Реакції гіперчутливості можуть виникати у пацієнтів без гіперчутливості до карбамазепіну в анамнезі. При розвитку реакцій підвищеної чутливості можливе ураження кровоносної та лімфатичної систем (еозинофілія, тромбоцитопенія, лімфаденопатія, спленомегалія), м'язів та суглобів (міалгія, набряки у ділянці суглобів, артралгія), нервової системи (енцефалопатія), нирок (протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність), легень (задишка, набряк легень, бронхоспазм, інтерстиціальне запалення), відхилення від норми показників функції печінки, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. При розвитку реакцій підвищеної чутливості необхідно припинити застосування Оксапіну® та провести відповідну терапію.
При застосуванні Оксапіну® (у 2,7 % пацієнтів) спостерігалася гіпонатріємія (концентрація натрію в сироватці менше 125 ммоль/л), яка зазвичай не супроводжувалася клінічними проявами й не потребувала кореляції терапії. Концентрація натрію нормалізувалась при відміні (зменшенні дози) Оксапіну® або консервативному лікуванні (обмеження споживання рідини). У пацієнтів, які вже мають порушення функцій нирок та низьку концентрацію натрію в сироватці крові, або у пацієнтів, які отримують супровідне лікування препаратами, що сприяють виведенню натрію з організму (діуретики, препарати, що впливають на секрецію антидіуретичного гормону), до початку терапії Оксапіном® слід визначити концентрацію натрію в сироватці крові. Необхідно контролювати концентрацію натрію в сироватці крові через 2 тижні після початку терапії та в подальшому щомісячно протягом 3 місяців або за необхідності. З особливою увагою до даних факторів ризику належить ставитися у пацієнтів літнього віку. За необхідності призначення діуретиків та інших препаратів, що знижують концентрацію натрію в сироватці крові, пацієнтам, які отримують терапію Оксапіном®, слід дотримуватися тих же рекомендацій. При появі клінічних симптомів, які дозволяють запідозрити гіпонатріємію, слід вимірювати концентрацію натрію в сироватці крові. Для решти пацієнтів вимірювання концентрації натрію в сироватці крові може здійснюватись під час проведення періодичних аналізів крові.
Необхідний контроль маси тіла у всіх пацієнтів із серцевою недостатністю для своєчасного визначення затримки рідини. У випадку затримки рідини або при прогресуванні симптомів серцевої недостатності слід визначити концентрацію натрію в сироватці крові. У випадку виникнення гіпонатріємії слід обмежити кількість рідини, що споживається. Оскільки при застосуванні окскарбазепіну в дуже рідкісних випадках можливе порушення серцевої провідності, необхідне пильне спостереження за пацієнтами з попередніми порушеннями провідності (AV-блокада, аритмія), які отримують Оксапін®.
При лікуванні Оксапіном® у пацієнтів дуже рідко відмічався розвиток агранулоцитозу, апластичної анемії та панцитопенії. При розвитку симптомів вираженого пригнічення кістково-мозкового кровотворення необхідно розглянути питання про відміну препарату.
Існують повідомлення про дуже рідкісні випадки розвитку гепатиту, що в більшості випадків вирішувались з успіхом. При підозрі на гепатит необхідно розглянути питання про відміну препарату.
Жінки дітородного віку, які застосовують пероральні контрацептиви, повинні бути попереджені щодо того, що одночасне застосування Оксапіну® може призвести до зниження ефективності гормональних контрацептивів. Даній категорії пацієнток, які отримують Оксапін®, рекомендовано застосування негормональних засобів контрацепції.
Застосування протиепілептичних препаратів викликає підвищення ризику виникнення суїцидальних думок і поведінки. Тому пацієнтів слід перевірити на наявність ознак суїцидальних думок та поведінки і призначити відповідне лікування.
Одночасне застосування Оксапіну® та алкоголю посилює седативний ефект препарату.
Як і будь-які інші ПЕП, Оксапін® слід відміняти поступово через ризик виникнення судомних нападів.
Условия хранения
Зберігати при температурі не вище 25 °С, в сухому, захищеному від світла та в недоступному для дітей місці.
