Название
реополиглюкин
Категория назначения
За рецептом.
Состав
діюча речовина: декстран 40; 100 мл розчину містять декстрану 40 – 10 г, натрію хлориду – 0,9 г; допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Фармакотерапевтическая группа
Кровозамінники та перфузійні розчини. Код АТХ В05А А05.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Плазмозамінний колоїдний розчин декстрану (полімеру глюкози), фармакологічна дія якого проявляється у покращенні реологічних властивостей крові, зниженні її в’язкості, відновленні мікроциркуляторного кровотоку, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів, нормалізації артеріального і венозного кровообігу. При швидкому введенні Реополіглюкіну об’єм плазми крові може збільшитися на величину, що майже у 2 рази перевищує об’єм введеного препарату крові, оскільки кожні 10 мл препарату сприяють перерозподілу 20-25 мл рідини з тканин у кров’яне русло. Фармакокінетика. Період напіввиведення становить 6 годин. Виводиться в основному нирками: за перші 6 годин – близько 60 %, за 24 години – 70 %. Решта кількості надходить у ретикулоендотеліальну систему і печінку, де поступово розщеплюється альфа-глюкозидазою до глюкози, проте не є джерелом вуглеводного живлення.
Показания
Профілактика і лікування гіповолемічного, дистрибутивного шоку. Трансплантаційні судинні та пластичні операції. Додаток до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.
Противопоказания
Гіпергідратація, гіперволемія, тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 80 х 109/л і нижче), захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією, декомпенсована серцево-судинна недостатність ІІ-ІІІ стадії, ДВЗ-синдром, схильність до виражених алергічних реакцій, гіперчутливість до декстрану. Реополіглюкін з 0,9 % розчином натрію хлориду не слід вводити при патологічних змінах у нирках, а з 5 % розчином глюкози – при порушенні вуглеводного обміну, особливо при цукровому діабеті. Стани, при яких не можна вводити рідину у великих об’ємах.
Применение
Призначати внутрішньовенно краплинно. Перед введенням розчин підігріти до 35-37 °С. Дози і швидкість введення препарату визначати індивідуально. При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) максимальна добова доза для дорослих становить 20 мл/кг, для дітей – 5-10 мл/кг (при необхідності – до 15 мл/кг). При операціях зі штучним кровообігом додають у кров із розрахунку 10-20 мл/кг для заповнення насосу оксигенатора; концентрація декстрану в перфузійному розчині не повинна перевищувати 3 %. У післяопераційний період препарат застосовують у таких же дозах, як при порушенні капілярного кровотоку. Препарат вводити, не змішуючи з іншими препаратами. За життєвими показаннями препарат слід вводити швидко, навіть струминно із розрахунку 15 мл/кг. Пацієнтам з геморагічним інсультом, черепно-мозковими травмами препарат слід вводити з розрахунку 10-15 мл/кг і не більше!
Передозировка
Можливе виникнення гіперволемії, гіпокоагуляції. Лікування. Терапія симптоматична.
Взаимодействие
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами необхідно зменшити їх дози. Наявність декстрану в крові може вплинути на результати визначення кількості білірубіну, білка, групи крові, тому зазначені дослідження слід проводити перед введенням препарату.
Побочные действия
Алергічні реакції. Анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, свербіж, відчуття жару, пропасниця, підвищення потовиділення, реакції гіперчутливості. З боку серцево-судинної системи. Коливання артеріального тиску, тахікардія, задишка, набряки. З боку травного тракту. Нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі. З боку нервової системи. Головний біль, запаморочення, тремор. З боку сечовидільної системи. Як правило, особливо при гіповолемії, препарат спричиняє збільшення діурезу. Однак іноді при застосуванні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини для відновлення та підтримання осмотичності плазми. При застосуванні препарату з розрахунку більш, ніж 15 мл/кг виникає гіперосмолярність, яка може стати причиною опіку канальців з подальшим розвитком гострої ниркової недостатності. Відповідно спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою. З боку системи крові. Акроціаноз, гіперемія, зниження функції тромбоцитів. Препарат ускладнює визначення групи крові. Інші. Загальна слабкість, набряк кінцівок, біль у попереку, біль за грудиною, відчуття нестачі повітря, судоми. У випадку побічних реакцій (залежно від клінічної ситуації) слід негайно припинити введення препарату та, не виймаючи голки з вени, розпочати всі передбачені відповідними інструкціями невідкладні заходи для ліквідації трансфузійної реакції (введення серцево-судинних препаратів, кортикостероїдів, антигістамінних засобів, кристалоїдних розчинів, при колапсі – вазопресори та кардіотоніки).
Дети, беременные, водители
Застосування у період вагітності або годування груддю Препарат застосовувати за життєвими показаннями та з урахуванням співвідношення користь для матері/ ризик для плода (дитини). Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами Не досліджувалась. Але слід враховувати імовірність таких побічних ефектів як загальна слабкість і запаморочення. Препарат можна застосовувати дітям; доза визначається з урахуванням маси тіла.
Условия хранения
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
