Склад:
діюча речовина: повідон-йод;
1 г препарату містить повідон-йод (у перерахуванні на 10% активний йод та суху речовину) — 100 мг;
допоміжні речовини: пропіленгліколь, поліетиленгліколь 400, проксанол 268, емульгатор № 1, натрію гідрофосфат додекагідрат, вода очищена.
Лікарська форма.
Лінімент.
Основні фізико-хімічні властивості: лінімент коричневого кольору, однорідної консистенції зі слабким специфічним запахом, допускається наявність бульбашок повітря.
Фармакотерапевтична група.
Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08A G02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Антисептична дія препарату зумовлена здатністю активного йоду окиснювати внутрішньоклітинні та мембранні структури мікробних клітин, вільні сульфгідрильні групи у ферментах та інших білках мікроорганізмів. Лінімент Повідон-йоду має широкий спектр дії. Активний відносно бактерій, грибів, найпростіших, вірусів. Йод у препараті знаходиться у зв’язаному стані у вигляді комплексу з полівінілпіролідоном, тому він поступово та рівномірно вивільняється при контакті з ураженою поверхнею.
Фармакокінетика.
Не вивчалася.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Профілактика інфекцій при саднах, ранах, опіках і незначних хірургічних процедурах.
- Лікування грибкових та бактеріальних інфекцій шкіри, пролежнів, трофічних виразок.
Протипоказання.
- Індивідуальна непереносимість та підвищена чутливість до йоду та інших компонентів препарату;
- регулярне застосування пацієнтам з порушенням функції щитовидної залози (зокрема з вузловим колоїдним зобом, ендемічним зобом і тиреоїдитом Хашимото);
- герпетиформний дерматит Дюринга;
- ниркова недостатність;
- період до та після лікування та сцинтиграфії з радіоактивним йодом у пацієнтів із карциномою щитовидної залози.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Протимікробна дія комплексу повідон-йоду виявляється при його рН від 2 до 7.
Білки та інші органічні сполуки знижують його активність.
Не слід застосовувати препарат сумісно з іншими дезінфікуючими засобами, що містять окиснювачі (наприклад, срібло, перекис водню), луги та катіонні поверхнево-активні речовини, а також із місцевими препаратами, до складу яких входять ферменти, хлоргексидин, таулоридин, у зв’язку з взаємним зниженням ефективності та з можливістю взаємодії з комплексом повідон-йоду.
Препарати ртуті: не можна застосовувати у зв’язку з ризиком утворення лужного йодиду ртуті.
Бензойна настоянка: призводить до зниження рН, що може викликати відчуття печіння, особливо якщо рана перев’язана.
Препарати літію: можливий синергічний гіпотиреоїдний ефект.
Завдяки окиснювальній дії повідон-йод може призвести до хибнопозитивних результатів деяких лабораторних досліджень, таких як виявлення прихованої крові в калі, сечі або глюкози в сечі.
Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою та може вплинути на результати деяких діагностичних тестів і процедур (сцинтиграфія щитовидної залози, визначення йоду, зв’язаного з білком, діагностичні процедури із застосуванням радіоактивного йоду) або може протидіяти йоду, який застосовують для терапії захворювань щитовидної залози. Для отримання достовірних результатів сцинтиграфію щитовидної залози слід проводити через 1–2 тижні після припинення довготривалої терапії препаратом Повідон-йод.
Йод, який абсорбувався через неушкоджену шкіру або ранові поверхні, може вплинути на результати досліджень функції щитовидної залози.
Темно-коричневий колір лініменту свідчить про його активність; знебарвлення, яке відбувається під впливом світла і температури вище 40 °С, супроводжується послабленням антимікробної дії.
Особливості застосування.
Препарат призначений виключно для місцевого застосування.
Довготривале застосування може спричинювати подразнення, а інколи і тяжкі реакції шкіри. При появі ознак подразнення або гіперчутливості нанесення препарату слід припинити.
Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфія щитовидної залози, визначення йоду, зв’язаного з білком, діагностичні процедури із застосуванням радіоактивного йоду), у зв’язку з чим планування лікування захворювань щитовидної залози препаратами йоду може бути неможливим. Між курсами лікування повідон-йодом необхідно зробити перерву не менше 1–4 тижнів.
При латентному перебігу гіпертиреозу або інших захворювань щитовидної залози (особливо у пацієнтів старшої вікової групи) препарат застосовують тільки під контролем лікаря.
Оскільки неможливо виключити розвиток гіпертиреозу, довготривале (більше 14 днів) застосування повідон-йоду чи його застосування у значних кількостях на великі поверхні (понад 10% поверхні тіла) пацієнтам (особливо літнього віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме тільки після ретельного оцінювання очікуваної користі і можливого ризику. Стан таких пацієнтів слід контролювати для виявлення ранніх ознак гіпертиреозу і належного обстеження функції щитовидної залози, навіть після припинення застосування препарату (до 3 місяців).
При тривалому застосуванні у всіх пацієнтів необхідно контролювати функцію щитовидної залози.
Слід уникати регулярного застосування лініменту пацієнтам, які приймають препарати літію.
Окиснювальна дія повідон-йоду може спричинити корозію металів, тоді як пластмасові і синтетичні матеріали зазвичай нечутливі до нього. В окремих випадках може спостерігатися зміна кольору цих матеріалів, що зазвичай відновлюється.
Окиснювальна дія повідон-йоду може призвести до хибнопозитивних результатів деяких діагностичних тестів (наприклад, толуїдинова та гваякова проба на гемоглобін та глюкозу в калі та сечі).
Повідон-йод легко видаляється з текстильних та інших матеріалів теплою водою з милом. Плями, що важко видаляються, слід обробити розчином аміаку чи тіосульфатом натрію.
Якщо ознаки захворювання не почнуть зникати або, навпаки, стан здоров’я погіршиться, або з’являться небажані явища, необхідно призупинити застосування препарату і звернутися за консультацією до лікаря щодо подальшого його застосування.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Повідон-йод не чинить тератогенної дії. Препарат протипоказано застосовувати після II місяця вагітності.
Йод проникає через плацентарний бар’єр і може проникати в грудне молоко, тому на період лікування слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Лінімент застосовувати місцево.
Після обробки (очищення і підсушування) пошкодженої поверхні шкіри препарат наносити тонким шаром:
- для лікування інфекцій — 1–2 рази на добу;
- для профілактики інфекції — 1–2 рази на тиждень, доки це необхідно.
На оброблену шкіру можна накласти пов’язку.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 14 днів.
Не слід застосовувати препарат довше встановленого терміну без консультації лікаря.
Діти.
Дітям віком до 1 року повідон-йод можна застосовувати тільки за суворими показаннями.
Слід уникати застосування високих доз йоду новонародженим і дітям раннього віку, оскільки шкіра має більшу проникливість, і у них частіше спостерігається підвищена чутливість до йоду, що збільшує ризик розвитку гіпертиреозу. Таким пацієнтам застосовувати повідон-йод слід маленькими дозами. У разі необхідності контролювати функцію щитовидної залози у дітей.
Передозування.
Симптоми. У зв’язку з низькою абсорбцією препарату при місцевому застосуванні передозування малоймовірне. Однак, враховуючи можливість тривалого застосування, нанесення препарату на великі ділянки шкіри, не можна виключити передозування, яке може проявитися металевим присмаком у роті, підвищеним слиновиділенням, відчуттям печіння і болю в роті або глотці, подразненням та набряком очей, шкірними реакціями, шлунково-кишковими розладами та діареєю, утрудненням дихання, набряком легенів, порушенням обміну речовин (метаболічний ацидоз і підвищення вмісту натрію в крові), недостатністю кровообігу, порушенням функції нирок, анурією.
Лікування. У разі навмисного або випадкового проковтування великої кількості препарату потрібна симптоматична і підтримуюча терапія, що включає ретельний контроль балансу електролітів, функції нирок і щитовидної залози.
При перших симптомах передозування слід зняти або змити зі шкіри лінімент, що залишився, і терміново звернутися до лікаря.
Побічні реакції.
Лінімент Повідон-йоду, як правило, добре переноситься пацієнтами, оскільки його подразнювальна дія менша, ніж подразнювальна дія йоду.
Імунна система, шкіра та підшкірна клітковина: алергічні реакції, включаючи відчуття печіння, свербіж, почервоніння, висипання, ангіоневротичний набряк (ці симптоми вимагають припинення застосування препарату); місцеві шкірні реакції гіперчутливості, такі як контактний дерматит з утворенням червоних дрібних, псоріазоподібних, бульозних висипань; можливі гострі генералізовані реакції зі зниженням артеріального тиску та/або утрудненим диханням (анафілактичні реакції).
Сечовидільна система: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність (при тривалому застосуванні препарату на великі ранові ділянки або при тяжких опіках).
Ендокринна система: надлишок йоду може викликати такі захворювання, як зоб, гіпотиреоз або гіпертиреоз. У деяких випадках був описаний йод-індукований гіпертиреоз, що виник у результаті тривалого застосування препарату, в основному у пацієнтів з існуючим захворюванням щитовидної залози.
Дослідження: гіпернатріємія, зміна осмолярності крові, метаболічний ацидоз.
У разі виникнення будь-яких негативних реакцій обов’язково потрібно порадитися з лікарем щодо подальшого застосування препарату.
Термін придатності.
2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 30 г у тубі та пачці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Виробник.
Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».
