Склад:
діюча речовина: тіоктова (α-ліпоєва) кислота;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 600 мг тіоктової (α-ліпоєвої) кислоти;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; симетикон; натрію кроскармелоза; целюлоза мікрокристалічна; гіпромелоза; магнію стеарат;
склад оболонки: Opadry® 200 Optimized Performance Coating 200F210038 green (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол, метакрилатного сополімеру дисперсія, хіноліновий жовтий (Е 104), індигокармін (Е 132), натрію гідрокарбонат).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: довгасті двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовто-зеленого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси. Кислота тіоктова. Код АТX А16А Х01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
α-ліпоєва кислота відіграє роль коензиму в окиснювальному декарбоксилюванні α-кетокислот.
Гіперглікемія, спричинена цукровим діабетом, призводить до накопичення глюкози на матричних білках кровоносних судин і формування так званих «кінцевих продуктів надлишкового глікозилювання». Цей процес призводить до зниження ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії/ішемії, що поєднується з підвищеною продукцією вільних радикалів кисню, які призводять до ушкодження периферичного нерва.
Дослідження на тваринах показали, що α-ліпоєва кислота впливає на біохімічні процеси, спричинені стрептозотоциніндукованим діабетом, що призводить до поліпшення ендоневрального кровотоку та підвищення рівня фізіологічного антиоксиданту глютатіону, а також як антиоксидант знижує кількість вільних радикалів кисню в діабетично зміненому нерві.
Ефекти, що спостерігалися у процесі експерименту, вказують на те, що функціонування периферичних нервів може бути поліпшене за допомогою α-ліпоєвої кислоти. Це має відношення до сенсорних порушень при діабетичній поліневропатії, що може проявитися в таких формах парестезії як печіння, біль, оніміння та «повзання мурашок».
Фармакокінетика.
Абсорбція
При пероральному застосуванні відбувається швидке всмоктування α-ліпоєвої кислоти. Завдяки значному ефекту «першого проходження» абсолютна біодоступність α-ліпоєвої кислоти (яка визначається як материнська субстанція) при пероральному прийомі становить приблизно 20 % порівняно з такою при внутрішньовенному введенні.
Подібно до розчину для перорального прийому, що є стандартом як лікарська форма з максимальним всмоктуванням, у таблеток α-ліпоєвої кислоти профіль абсорбції зі швидким припливом активної речовини, що супроводжується зниженням міжіндивідуальної варіабельності. Відносна біодоступність таблеток (порівняно з розчином для перорального прийому) становить > 60 %. Максимальна концентрація у плазмі крові на рівні 4 мкг/мл була відзначена приблизно через 0,5 години після прийому внутрішньо 600 мг α-ліпоєвої кислоти.
Біотрансформація
Біотрансформація α-ліпоєвої кислоти відбувається переважно за рахунок окисного скорочення бічних ланцюжків (β-окиснення) і/або за допомогою S-метилювання відповідних тіолів.
Виведення
Завдяки швидкому розподілу у тканинах період напіввиведення α-ліпоєвої кислоти становить приблизно 25 хвилин.
Експерименти на тваринах (щури, собаки) із використанням радіоактивних міток показали виведення α-ліпоєвої кислоти переважно нирками на 80-90 %, переважно у формі метаболітів. У людини лише незначна частина незміненої речовини залишається у сечі.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування симптомів периферичної (сенсомоторної) діабетичної полінейропатії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до допоміжних речовин лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні з тіоктовою кислотою знижується ефективність цисплатину.
Тіоктову кислоту не слід застосовувати одночасно зі сполуками металів (препаратами заліза, магнію, з молочними продуктами, оскільки вони містять кальцій), оскільки вона є хелатором металу. У разі застосування добової дози тіоктової кислоти за 30 хвилин до сніданку, препарати, що містять залізо або магній, слід приймати в обід або ввечері.
Тіоктова кислота утворює важкорозчинні комплекси з молекулами цукру (наприклад, із розчином лавулози).
При одночасному застосуванні з тіоктовою кислотою може посилюватися цукрознижувальний ефект інсуліну та/або інших протидіабетичних засобів. У разі одночасного застосування таких лікарських засобів, особливо на початку лікування, слід здійснювати регулярний контроль рівня глюкози в крові. Для запобігання появи симптомів гіпоглікемії в окремих випадках може виникнути потреба у зниженні дози інсуліну та/або орального протидіабетичного засобу.
Увага
Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику для розвитку і прогресування клінічної картини нейропатії та може таким чином негативно впливати на процес лікування тіоктовою кислотою. Тому пацієнтам із діабетичною полінейропатією зазвичай рекомендується у разі можливості утримуватися від споживання алкоголю. Обмеження стосується також перерв між курсами лікування.
Особливості застосування.
Після застосування тіоктової кислоти може спостерігатися незвичний запах сечі, це явище несуттєве з клінічного погляду.
На початку лікування полінейропатії через регенераційні процеси можливе короткочасне посилення парестезій із відчуттям «повзання мурашок».
Під час застосування тіоктової кислоти повідомляли про аутоімунний інсуліновий синдром (АІС). Хворі з генотипом лейкоцитарного антигену людини, таким як HLA-DRB1*04:06 і HLA-DRB1*04:03 алелі, більш чутливі до виникнення АІС. HLA-DRB1*04:03 алель (чутливість до виникнення АІС: 1.6) особливо відзначалася у кавказців, з більш високою поширеністю на півдні, ніж на півночі Європи, і HLA-DRB1*04:06 алель (чутливість до виникнення АІС: 56,6) особливо відзначалася у японських і корейських пацієнтів. АІС слід розглядати в диференціальній діагностиці спонтанної гіпоглікемії у пацієнтів під час застосування лікарського засобу (див. розділ «Побічні реакції»).
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період вагітності через відсутність відповідних клінічних даних.
Даних про проникнення тіоктової кислоти у грудне молоко немає, тому лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час застосування лікарського засобу слід дотримуватися обережності (через можливість появи таких побічних реакцій як запаморочення та порушення зору) при керуванні автотранспортом або занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Спосіб застосування та дози.
Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Таблетки приймають натще, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води. Застосування лікарського засобу під час їжі може знизити всмоктування тіоктової кислоти, тому рекомендується приймати всю денну дозу за півгодини до сніданку (першого вживання їжі).
Дорослі
Добова доза становить 600 мг тіоктової кислоти (1 таблетка).
Термін лікування визначає лікар індивідуально.
Діти.
Оскільки даних щодо безпеки та ефективності застосування тіоктової кислоти дітям немає, лікарський засіб не рекомендується застосовувати цій віковій категорії пацієнтів.
Передозування.
Симптоми
При передозуванні можуть виникати нудота, блювання та головний біль. Після випадкового прийому або при спробі самогубства із пероральним застосуванням тіоктової кислоти у дозах від 10 г до 40 г у комбінації з алкоголем спостерігалася значна інтоксикація, у деяких випадках з летальним наслідком. На початковому етапі клінічна картина інтоксикації може проявлятися у вигляді психомоторного збудження або затьмарення свідомості. У подальшому виникають генералізовані судоми та лактацидоз.
Крім цього, при інтоксикації високими дозами тіоктової кислоти були описані гіпоглікемія, шок, гострий некроз скелетних м’язів, гемоліз, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, пригнічення діяльності кісткового мозку та поліорганна недостатність.
Лікування
При підозрі на сильну інтоксикацію (наприклад, більше ніж 10 таблеток по 600 мг для дорослих та більше ніж 50 мг/кг маси тіла для дітей) рекомендується негайна госпіталізація та вжиття заходів відповідно до загальних принципів при випадковому отруєнні (наприклад, викликати блювання, промити шлунок, застосувати активоване вугілля). Лікування генералізованих судом, лактацидозу та інших наслідків інтоксикації, що загрожують життю, слід виконувати відповідно до принципів сучасної інтенсивної терапії; таке лікування повинно бути симптоматичним. Дотепер не підтверджена користь від проведення гемодіалізу, гемоперфузії або використання методів фільтрації з примусовим виведенням тіоктової кислоти.
Побічні реакції.
Побічні реакції, що можуть виникнути під час застосування тіоктової кислоти, класифіковані за такою частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 - < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 - < 1/100), рідко (≥ 1/10000 - < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).
З боку імунної системи:
дуже рідко – алергічні реакції, включаючи шкірні висипання, кропив’янку (уртикарні висипання), свербіж та екзему; частота невідома – аутоімунний інсуліновий синдром (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку метаболізму та харчування:
дуже рідко – гіпоглікемія*.
З боку нервової системи:
часто – запаморочення; дуже рідко – зміна або порушення смакових відчуттів, головний біль*, підвищена пітливість*.
З боку органів зору:
дуже рідко – розлади зору*.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
утруднене дихання.
З боку травної системи:
часто – нудота; дуже рідко – шлунково-кишкові розлади, включаючи блювання, біль у животі та гастроінтестинальний біль, діарею.
*Внаслідок покращення виведення глюкози у дуже рідких випадках може спостерігатися зниження рівня глюкози у крові. У зв’язку з цим відзначалась поява симптомів гіпоглікемії, таких як запаморочення, підвищена пітливість, головний біль і затуманення зору.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.
Упаковка.
10 таблеток у блістері; 3, 6 або 10 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./
WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина /
15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.
Заявник.
ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/
WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.
