Карбоплатин-Тева концентрат для розчину для інфузій 10 мг/мл фл. 45 мл №1

Склад:

діюча речовина: карбоплатин;

1 мл концентрату містить 10 мг карбоплатину;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), вода для ін'єкцій. 

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.        

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТХ L01X A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Як монотерапія або у комбінації з іншими антинеопластичними засобами для лікування епітеліального раку яєчників і дрібноклітинного раку легенів.

Протипоказання.

• Гіперчутливість до компонентів препарату або до інших сполук платини;
• порушення функції нирок (рівень клубочкової фільтрації < 30 мл/хв);
• тяжка мієлосупресія;
• нещодавня значна кровотеча;
• порушення слуху.

Спосіб застосування та дози.

Препарат розвести 5 % розчином глюкози для ін'єкцій або 0,9 % розчином натрію хлориду для ін'єкцій до кінцевої концентрації 0,5 мг/мл.

Карбоплатин-Тева застосовувати лише внутрішньовенно.

Режим дозування встановлювати індивідуально, залежно від показань, переносимості Карбоплатину-Тева та обраної схеми цитотоксичної терапії.

Рекомендована доза препарату для раніше не лікованих дорослих з нормальною функцією нирок становить 400 мг/м² 1 раз на 4 тижні. Дозу вводять одноразово протягом 15-60 хв.

Курс варто повторювати не раніше ніж через 4 тижні після попереднього введення.

При проведенні початкових курсів лікування карбоплатином необхідно щотижня визначати

вміст формених елементів крові для коригування дози у наступних курсах лікування.

Хворі зі значеннями кліренсу креатиніну менше 60 мл/хв належать до групи підвищеного ризику розвитку тяжкої мієлосупресії.

При наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації, а також проводити частий моніторинг гематологічних показників і функції нирок. Карбоплатин заборонено застосувати при швидкості клубочкової фільтрації ≤20 мл/хв.

Дози карбоплатину можна розрахувати за допомогою формули Кальверта, виходячи зі швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою (ППК). Необхідно звернути увагу на те, що дози за формулою Кальверта розраховуються у мг, а не мг/м².

Формулу Кальверта не використовують щодо пацієнтів, які отримували потужне попереднє лікування (мітоміцин С, нітрозосечовину, комбінацію доксорубіцин/циклофосфамід/ цисплатин, комбінацію з 5 або більше препаратів, променеву терапію ≥4500 рад, сфокусовану на полі 20×20 см або більше однієї ділянки терапії).

Зниження рівнів тромбоцитів і нейтрофілів

Для пацієнтів, у яких при попередній дозі препарату не спостерігається ознак гематологічної токсичності (наприклад, рівні тромбоцитів і нейтрофілів залишаються вищими за 100000 і 2000/мм³ відповідно), доза карбоплатину як монотерапії чи у комбінації (наприклад, з циклофосфамідом) може бути збільшена на 25 %. Для пацієнтів, у яких при попередній дозі спостерігається тільки легка або помірна гематологічна токсичність (рівень тромбоцитів і нейтрофілів становить 50000-100000 або 500-2000/мм³ відповідно), корекція дози карбоплатину як монотерапії або у комбінованій терапії не потрібна. Для пацієнтів, у яких при попередній дозі спостерігається помірна або тяжка гематологічна токсичність (рівні тромбоцитів і нейтрофілів нижче ніж 50000 або 500/мм³ відповідно), слід розглянути доцільність зниження дози карбоплатину як монотерапії або у комбінованій терапії на 25 %.

Комбінована терапія

Оптимальне застосування карбоплатину з іншими мієлосупресивними препаратами вимагає коригування доз залежно від дозового режиму і схеми лікування, що застосовується.

При лікуванні пацієнтів літнього віку (понад 65 років) дози карбоплатину слід коригувати залежно від загального стану здоров'я пацієнта.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії: інфекційні ускладнення, інфекція, що загрожує життю.

Доброякісні новоутворення, злоякісні та невизначеної етіології (зокрема кісти та поліпи): вторинні злоякісні новоутворення.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: мієлосупресія, тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, геморагічні ускладнення, фебрильна нейтропенія, гемолітико- уремічний синдром.

З боку імунної системи: алергічна реакція (така як шкірний висип, еритема, свербіж та пропасниця без іншої очевидної причини), анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, у т.ч. бронхоспазм, артеріальна гіпотензія.

Розлади метаболізму та харчування: гіперурикемія, анорексія.

З боку нервової системи: периферична невропатія, парестезія, зниження глибоких сухожильних рефлексів, порушення мозкового кровообігу (апоплексія), порушення смаку.

З боку органів зору: порушення зору (короткочасні, зокрема короткочасна втрата зору та розвиток невриту зорового нерва).

З боку органів слуху: зниження гостроти слуху (втрата можливості чути звуки високих

частот), дзвін у вухах, порушення слуху, втрата слуху.

З боку серцевої системи: серцева недостатність, артеріальна гіпертензія.

З боку судинної системи: геморагічні ускладнення (зазвичай нетяжкі), явища емболії, артеріальна гіпотензія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, запор.

Гепатобіліарні порушення: тяжкі порушення функції печінки (у т.ч. гострий некроз печінки) після введення карбоплатину у дозах, вищих за рекомендовані.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: алопеція.

З боку нирок і сечовидільної системи: ниркова токсичність, підвищення рівнів сечовини і креатиніну в сироватці крові та зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв, гіперурикемія, гемолітично-уремічний синдром, поява набряків, гематурія.

Загальні порушення: астенія, нездужання, мукозит, озноб і пропасниця, грипоподібний синдром.

Реакції у місці введення: больовий синдром, еритема, набряк, кропив'янка, екстравазація,  некроз.

Лабораторні аналізи: зниження рівнів електролітів у сироватці крові (магній, калій, натрій та кальцій), гіпонатріємія, підвищення АСТ, АЛТ, загального білірубіну, підвищення сечовини крові, підвищення креатиніну сироватки крові.

Передозування.

Специфічний антидот карбоплатину невідомий. При передозуванні можна очікувати тяжке пригнічення функції кісткового мозку, а також порушення функції печінки та нирок. Терапія симптоматична і підтримуюча. Гемотрансфузії та пересадка кісткового мозку можуть допомогти зменшити інтенсивність побічних ефектів з боку системи крові.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Вагітність. На сьогодні немає даних про те, наскільки безпечним є застосування карбоплатину у період вагітності. На підставі експериментальних даних, карбоплатин у рекомендованій терапевтичній дозі може спричиняти загибель або вади розвитку плода, тому застосування препарату у період вагітності не рекомендується. Призначення препарату можливе винятково після детального інформування пацієнтки про ризик для плода.

Під час прийому препарату пацієнтам слід використовувати належні засоби контрацепції. Необхідно продовжувати їх застосування після закінчення лікування: жінкам – протягом        4 місяців, чоловікам – протягом 6 місяців.

Годування груддю. Проникнення карбоплатину у грудне молоко не вивчалося. У період лікування карбоплатином годування груддю протипоказане.

Діти.

Клінічний досвід застосування препарату дітям відсутній.       

Особливі заходи безпеки.

Як і інші протипухлинні препарати, Карбоплатин-Тева повинен розводити підготовлений персонал. Розведення слід проводити у спеціально призначеній зоні (бажано у ламінарній шафі для роботи з цитотоксичними речовинами).

При роботі з Карбоплатином-Тева слід одягати захисний халат, маску, рукавички і захищати очі.

При випадковому контакті розчину зі шкірою і слизовими оболонками  уражену ділянку необхідно негайно ретельно промити водою з милом. При вагітності працювати з такими цитотоксичними препаратами, як Карбоплатин-Тева, заборонено.

Особливості застосування.

Карбоплатин-Тева слід застосовувати тільки під постійним контролем лікаря-онколога в умовах стаціонару. Необхідно мати у розпорядженні відповідні приміщення і засоби для адекватного лікування можливих ускладнень.

З обережністю застосовують Карбоплатин-Тева пацієнтам з вітряною віспою, герпесом, іншими гострими інфекційними захворюваннями, з асцитом або ексудативним плевритом.

Слід бути обережними при застосуванні карбоплатину пацієнтам після курсу променевої терапії.

Перед початком лікування і протягом лікування необхідно контролювати функцію нирок, картину периферичної крові, неврологічний статус, проводити аудіометрію. Можливі зміни біохімічних показників: підвищення рівня сечовини та креатиніну у сироватці крові, зменшення концентрації магнію, калію, кальцію.

Введення карбоплатину спричиняє тромбоцитопенію, лейкопенію та анемію. Рекомендується щотижнево контролювати кількість формених елементів у периферичній крові і відповідним чином коригувати дози. При комбінованій терапії карбоплатином та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно добирати дози і час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Попереднє лікування цитотоксичними препаратами (особливо цисплатином збільшує частоту і ступінь вираженості лейкопенії і тромбоцитопенії. Мієлосупресія є головним дозолімітуючим фактором.

На тлі застосування Карбоплатину-Тева не рекомендується проводити вакцинацію пацієнтів або членів їх сімей.

Мієлосупресія карбоплатину тісно пов'язана з його нирковим кліренсом: у пацієнтів із порушеною функцією нирок або в тих, хто одночасно отримує інші препарати з нефротоксичним потенціалом, може виникнути більш тяжка і тривала мієлотоксичність. Отже, до і під час терапії необхідно уважно оцінювати параметри функції нирок. При лікуванні дуже високими дозами карбоплатину відзначалися випадки гепатотоксичних уражень, асоційованих з нефротоксичними ураженнями. У разі наявності помірних і тяжких змін показників ниркової або печінкової функції необхідно знизити дозу або відмінити препарат.

Карбоплатин може спричинити нудоту та блювання. Повідомлялося, що попередній прийом протиблювотних засобів знижує частоту появи та інтенсивність цих реакцій. При застосуванні карбоплатину можливе порушення ниркової функції. Хоча й не існує клінічних доказів виникнення синергічної нефротоксичності, слід уникати комбінації карбоплатину з аміноглікозидами або іншими нефротоксичними сполуками.

Спостерігалися алергічні реакції на карбоплатин. Вони можуть виникнути через кілька хвилин після прийому, у цьому разі потрібна відповідна підтримуюча терапія. Можуть також спостерігатися реакції, подібні до анафілактичних.

У пацієнтів, яких раніше лікували медичними препаратами з вмістом платини, підвищується ризик виникнення алергічних реакцій, зокрема анафілаксії.

Є повідомлення про нейротоксичні ефекти, особливо у пацієнтів віком понад 65 років та/або тих, які попередньо приймали цисплатин.

Повідомлялося про зв'язок між короткочасними порушеннями зору і надто високими дозами у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Дослідження  показали, що карбоплатин є мутагенним in vitro та in vivo. Канцерогенний потенціал карбоплатину не досліджувався, однак інші сполуки зі схожим механізмом дії і мутагенністю є канцерогенними.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Залежно від індивідуальної чутливості, карбоплатин може порушувати здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Комбінована терапія Карбоплатином-Тева та іншими мієлосупресивними препаратами може потребувати зниження дози для запобігання кумулятивному токсичному ефекту.

Застосування карбоплатину у комбінації з аміноглікозидами, а також з іншими нефротоксичними та/або ототоксичними препаратами (ванкоміцином, капреоміцином і сечогінними засобами) збільшує ризик виникнення нефротоксичних та/або ототоксичних ефектів, оскільки карбоплатин індукує зміни у нирковому кліренсі даних речовин.

Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, які  містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину.

Карбоплатин-Тева взаємодіє з компонентами голок, шприців катетерів, наборів для внутрішньовенного введення препаратів, що містять алюміній, з утворенням чорного осаду, у зв'язку з чим такі предмети не слід використовувати для введення Карбоплатину-Тева.

При одночасному прийомі карбоплатину та фенітоїну спостерігалося зниження рівнів фенітоїну у сироватці крові. Це може призвести до повторної появи судом і потреби підвищити дозу фенітоїну.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Карбоплатин-Тева являє собою неорганічну комплексну сполуку важкого металу, що містить центральний атом  платини. Він є аналогом цисплатину. Біохімічні властивості карбоплатину подібні до властивостей цисплатину. Припускають, що він зв'язується з ДНК і утворює внутрішні та переважно міжспіральні зшивки, які змінюють структуру і пригнічують синтез ДНК.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення одноразової дози протягом години концентрації у плазмі загальної платини і вільної платини знижуються двофазово, дотримуючись кінетики першого порядку. Для вільної платини величина початкової фази часу напіввиведення становить приблизно 90 хв. Термінальна фаза часу напіввиведення –   приблизно 6 годин. Елімінація загальної платини має такий же час початкового напіввиведення, тоді як пізня фаза напіввиведення загальної платини може перевищувати 24 годин.

Карбоплатин-Тева в основному виділяється нирками. Екскреція препарату відбувається головним чином у перші 6 годин після введення, при цьому від 50 до 70 % препарату екскретується протягом 24 годин, 32 % дози виводиться у вигляді незміненої речовини. Для хворих зі зниженою функцією нирок рекомендується зменшувати дозу. Зв'язування Карбоплатину-Тева з білками менше, ніж у випадку цисплатину.

Початкове зв'язування з білком низьке, у перші 4 години з білком зв'язується до 29 % карбоплатину. Після 24 годин зв'язування з білком становить 85-89 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або блідо-жовтий розчин, практично без включень.

Несумісність.

Оскільки алюміній може реагувати з карбоплатином, призводячи до утворення осаду або до втрати активності препарату, для приготування та введення розчину Карбоплатину-Тева не рекомендується використовувати голки та інше обладнання для внутрішньовенного введення, що містять деталі з алюмінію. Не змішувати в одній ємкості з іншими препаратами.

Термін придатності. 2 роки.

Після розведення 5 % розчином глюкози розчин для інфузій є фізично і хімічно стабільним протягом 24 годин у разі зберігання при температурі 2-8 °C (у холодильнику) та протягом 3 годин у разі зберігання при кімнатній температурі (15-25 °C) у захищеному від світла місці. З мікробіологічної точки зору, розведений розчин слід застосовувати негайно. Якщо розчин не був використаний негайно, користувач несе відповідальність за тривалість і умови зберігання, які не повинні перевищувати 24 годин при температурі 2-8 °C, якщо розчинення проводили у контрольованих і валідованих асептичних умовах.

Флакон з готовим розчином призначений для одноразового використання.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 25 °C та в недоступному для дітей місці. 

Упаковка.

По 5 мл, 15 мл, 45 мл або 60 мл концентрату у флаконі; по 1 флакону у коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.