Гонал-Ф пор. д/розчину д/ін. 75 МО фл., розч. в шприці 1 мл, + голка №1

Склад

діюча речовина: фолітропін альфа (рекомбінантний людський фолікулостимулюючий гормон – р-лФСГ);

Одна ручка призначена для введення: 300 МО фолітропіну альфа, що еквівалентно 22 мкг, в 0,5 мл розчину; або 450 МО фолітропіну альфа, що еквівалентно 33 мкг, в 0,75 мл розчину; або

900 МО фолітропіну альфа, що еквівалентно 66 мкг, в 1,5 мл розчину;

допоміжні речовини: полоксамер 188, сахароза, метіонін, натрію гідрофосфат дигідрат, натрію дигідрофосфат моногідрат, м-крезол, кислота фосфорна концентрована, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: розчин, практично вільний від видимих часток.

Фармакотерапевтична група. Гонадотропіни. Фолітропін альфа.

Код АТХ G03G А05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

ГОНАЛ-ф – це препарат фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), одержаного за допомогою методів генної інженерії з клітин яєчника китайського хом’яка. У жінок найважливішим ефектом парентерального введення ФСГ є розвиток зрілих граафових фолікулів. У жінок з ановуляцією метою терапії із застосуванням ГОНАЛУ-фâ є розвиток одного зрілого граафова фолікула, з якого після введення людського хоріонічного гонадотропіна (лХГ) вивільнятиметься яйцеклітина.

У клінічних дослідженнях пацієнтки з тяжкою недостатністю ФСГ та ЛГ (лютеїнізуючого гормону) визначалися за сироватковим рівнем ендогенного ЛГ < 1,2 МО/л, проте слід враховувати, що результати вимірювання рівнів ЛГ, одержані у різних лабораторіях, можуть відрізнятися між собою.

У порівняльних клінічних дослідженнях при проведенні процедур допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та індукції овуляції ГОНАЛ-ф® виявився ефективнішим, ніж сечовий ФСГ, що виражалось у нижчій загальній дозі і коротшому періоді лікування, необхідних для індукції фолікулярного дозрівання. При проведенні ДРТ застосування нижчої загальної дози ГОНАЛУ-ф® упродовж коротшого періоду лікування дало змогу отримати більшу кількість ооцитів та ембріонів, що поділилися на 2-й день запліднення, порівняно із сечовим ФСГ. При індукції овуляції застосування ГОНАЛУ-ф® дає змогу досягти меншої частоти відміни циклів унаслідок неефективності терапії порівняно із сечовим ФСГ.

Результати дослідження GF 8407: рандомізованого дослідження з дизайном паралельних груп, у якому порівнювались ефективність та безпека застосування ГОНАЛУ-ф® та сечового ФСГ у рамках ДРТ

За усіма переліченими критеріями різниця між двома групами була статистично значущою (p < 0,05).

Сумісне застосування ГОНАЛУ-ф та лХГ протягом щонайменше 4 місяців призводить до індукування сперматогенезу у чоловіків з недостатністю ФСГ.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення фолітропін альфа розподіляється до міжклітинної рідини з початковим періодом напіввиведення, що становить приблизно 2 години, і виводиться з організму з кінцевим періодом напіввиведення, що становить приблизно 1 добу. Рівноважний об’єм розподілу та загальний кліренс становлять 10 л та 0,6 л/годину відповідно. Одна восьма дози фолітропіну альфа виводиться із сечею.

Після підшкірного введення абсолютна біодоступність фолітропіну альфа становить приблизно 70 %. Повторне введення призводить до збільшення його кумуляції втричі з досягненням рівноважного стану впродовж 3-4 днів. У жінок з пригніченою секрецією ендогенних гонадотропінів було показано, що фолітропін альфа ефективно стимулює фолікулярний розвиток та стероїдогенез, незважаючи на невимірно низькі рівні ЛГ.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування дорослих жінок

• Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок, які виявилися нечутливими до лікування кломіфеном цитратом).
• Стимуляція розвитку множинних фолікулів у пацієнток при проведенні суперовуляції у рамках допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), таких як запліднення in vitro (IVF), перенесення гамети до фаллопієвої труби (GIFT) і перенесення зиготи до фаллопієвої труби (ZIFT).
• Стимуляція розвитку фолікулів у жінок із тяжкою недостатністю лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормонів (ФСГ) (у комбінації з препаратом ЛГ). У клінічних дослідженнях таких пацієнток визначали за рівнем ендогенного сироваткового ЛГ < 1,2 МО/л.

Лікування дорослих чоловіків

• Стимуляція сперматогенезу у чоловіків з уродженим або набутим гіпогонадотропним гіпогонадизмом, одночасно з терапією людським хоріонічним гонадотропіном (лХГ).

Протипоказання.

• Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин препарату;
• пухлини гіпоталамуса або гіпофіза;
• збільшення яєчників або кісти, не пов’язані з синдромом полікістозних яєчників;
• гінекологічні кровотечі невідомого походження;
• карцинома яєчників, матки або молочних залоз.

ГОНАЛ-ф не можна застосовувати у випадках, коли неможливо отримати ефективну відповідь на лікування, наприклад при:

• первинній недостатності яєчників;
• уроджених вадах статевих органів, несумісних з вагітністю;
• фіброїдних пухлинах матки, несумісних з вагітністю;
• первинній тестикулярній недостатності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування препарату ГОНАЛ-ф з іншими лікарськими засобами, що застосовуються для стимуляції овуляції (наприклад лХГ, кломіфену цитрат), може посилювати фолікулярну реакцію, тоді як сумісне застосування з агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (Гн-РГ), що індукують десенсибілізацію гіпофіза, може призвести до збільшення дозування ГОНАЛУ-ф, необхідного для досягнення адекватної оваріальної реакції. Про жодні інші клінічно значущі лікарські взаємодії під час терапії ГОНАЛОМ-ф не повідомлялось.

Особливості застосування.

Оскільки ГОНАЛ-ф проявляє значну гонадотропну активність, яка здатна спричиняти побічні реакції від легкого до тяжкого ступеня тяжкості, препарат можуть призначати лише лікарі, добре обізнані з проблемами безпліддя та методами його лікування.

Терапія гонадотропінами потребує певних часових зобов’язань від лікарів та інших медичних працівників, а також відповідної апаратури для моніторингу лікування. У жінок безпечне та ефективне застосування препарату ГОНАЛ-ф передбачає регулярний моніторинг оваріальної реакції за допомогою ультразвукового дослідження, краще одночасно з визначенням сироваткових рівнів естрадіолу. Реакція пацієнтів на введення ФСГ має індивідуальний характер, причому деякі пацієнти реагують на ФСГ дуже слабко, а інші ‒ надмірно. Для лікування як жінок, так і чоловіків потрібно застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату відповідно до мети лікування.

Пацієнти з порфірією

Під час лікування препаратом ГОНАЛ-ф пацієнти з порфірією або з випадками порфірії у сім’ї повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. При перших ознаках розвитку цього стану або при його погіршенні може виникнути потреба у припиненні лікування.

Лікування жінок

Перед початком лікування безплідному подружжю необхідно пройти обстеження для виявлення існуючих та ймовірних протипоказань до вагітності. Зокрема, пацієнтів слід обстежити щодо наявності гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії та призначити відповідне специфічне лікування.

При проведенні стимуляції росту фолікулів у рамках лікування ановуляторного безпліддя або процедур ДРТ у пацієнток може спостерігатися збільшення яєчників або розвиток гіперстимуляції. Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення препарату ГОНАЛ-фâ, а також ретельний моніторинг терапії зменшать частоту подібних явищ. Точна інтерпретація показників фолікулярного розвитку та дозрівання потребує залучення фахівця, який має досвід тлумачення відповідних тестів.

У клінічних дослідженнях було показано посилення чутливості яєчників до дії препарату ГОНАЛ-фâ при одночасному введенні лютропіну альфа. Якщо вважається за необхідне збільшення дози ФСГ, її найкраще змінювати з 7-14-денними інтервалами на 37,5-75 МО. Безпосереднього порівняння застосування ГОНАЛУ-ф/ЛГ та людського менопаузального гонадотропіну (лМГ) не проводилось. Порівняння з літературними даними дає можливість припустити, що частота овуляцій, отримана при застосуванні ГОНАЛУ-фâ/ЛГ, подібна до частоти, отриманої для лМГ.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)

Очікуваним наслідком контрольованої оваріальної стимуляції є певне збільшення розмірів яєчників. Це явище, яке найбільш поширене у жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників, зазвичай минає без відповідного лікування.

На відміну від неускладненого збільшення яєчників, СГСЯ ‒ це синдром, який проявляється з наростанням ступеня тяжкості. Він включає помітне збільшення яєчників, високі сироваткові рівні статевих стероїдів та зростання судинної проникності, яке може призводити до накопичення рідини в черевній, плевральній та зрідка ‒ у перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГСЯ може спостерігатися така симптоматика: біль і відчуття розтягнення у черевній порожнині, значне збільшення яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія та шлунково-кишкові симптоми, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, електролітний дисбаланс, асцит, гемоперитонеум, плевральні виливи, гідроторакс або гострий респіраторний дистрес-синдром. У дуже поодиноких випадках тяжкий СГСЯ може бути ускладнений перекручуванням яєчників та тромбоемболічними ускладненнями, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда.

Незалежні фактори ризику розвитку СГСЯ включають синдром полікістозних яєчників, високі абсолютні або швидко зростаючі сироваткові рівні естрадіолу (наприклад > 900 пг/мл або > 3300 пмоль/л при ановуляції; > 3000 пг/мл або > 11000 пмоль/л при ДРТ) та велику кількість зростаючих фолікулів (наприклад > 3 фолікулів діаметром ≥ 14 мм при ановуляції; ≥ 20 фолікулів діаметром ≥ 12 мм при ДРТ).

Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення ГОНАЛУ-ф може мінімізувати ризик оваріальної гіперстимуляції. Для раннього виявлення відповідних факторів ризику рекомендується проводити моніторинг циклів стимуляції за допомогою ультразвукового дослідження та визначення рівня естрадіолу.

Існує підстава припустити, що лХГ відіграє ключову роль в ініціації СГСЯ, і що цей синдром може ставати тяжчим та тривалішим при настанні вагітності. Тому при наявності ознак оваріальної гіперстимуляції, таких як сироваткові рівні естрадіолу > 5500 пг/мл або > 20200 пмоль/л та/або розвиток ≥ 40 фолікулів загалом, рекомендується відмінити введення лХГ та порадити пацієнтці утриматися від статевих зносин або застосовувати бар’єрні засоби контрацепції упродовж щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (у межах 24 годин) і протягом кількох днів стати серйозним медичним ускладненням. Найчастіше він спостерігається після припинення гормонального лікування і досягає максимальної частоти приблизно на 7-10-й дні після завершення лікування. Тому після введення лХГ пацієнтки повинні перебувати під медичним наглядом щонайменше протягом 2 тижнів.

При проведенні ДРТ частоту розвитку гіперстимуляції може зменшити аспірація всіх фолікулів до овуляції.

Зазвичай легкі або помірні форми СГСЯ минають спонтанно. Якщо спостерігається тяжка форма СГСЯ, лікування гонадотропінами необхідно припинити, якщо воно ще продовжується, пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати відповідну терапію СГСЯ.

Багатоплідна вагітність

У пацієнток, у яких проводиться індукція овуляції, частота багатоплідних вагітностей та народжень підвищена порівняно з природним заплідненням. Більшість множинних запліднень представлена двійнями. Багатоплідна вагітність, особливо вищого порядку, несе підвищений ризик несприятливого результату пологів і перинатального періоду.

Для мінімізації ризику багатоплідної вагітності рекомендується ретельно контролювати оваріальну реакцію.

При проведенні процедур ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов’язаний головним чином з кількістю пересаджених ембріонів, їхньою якістю та віком пацієнтки.

Пацієнтки мають бути поінформовані про потенційний ризик багатоплідних народжень до початку лікування.

Переривання вагітності

Уроджені вади

Поширеність уроджених вад після проведення ДРТ може бути трохи вищою, ніж після спонтанного запліднення. Вважають, що це є наслідком різниці в характеристиках батьків (наприклад, материнський вік, якість сперми) та багатоплідних вагітностей.

Спосіб застосування та дози

Застосування препарату ГОНАЛ-фâ слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя.

Добові дози, режим введення та процедури моніторингу лікування із застосуванням ГОНАЛУ-ф не повинні відрізнятися від тих, що застосовуються для препаратів сечового ФСГ. Порівняльні клінічні дослідження показали, що порівняно із сечовим ФСГ застосовують меншу загальну дозу ГОНАЛУ-ф® упродовж коротшого періоду лікування, що дає змогу не лише оптимізувати лікування, але й зменшити ризик небажаної оваріальної гіперстимуляції.

Рекомендується дотримуватись запропонованих початкових доз препарату, наведених нижче.

Для еквівалентних доз монодозових та багатодозових лікарських форм ГОНАЛУ-ф® була показана їхня біоеквівалентність.

Жінки з ановуляцією, включаючи синдром полікістозних яєчників

ГОНАЛ-фâ призначають у вигляді курсу щоденних ін’єкцій. У пацієнток з менструаціями лікування слід розпочинати впродовж перших 7 днів менструального циклу.

Зазвичай застосовуваний режим лікування розпочинається із введення 75-150 МО ФСГ щоденно. У разі необхідності для отримання адекватної, але не надмірної реакції дозу препарату можна збільшувати на 37,5 (краще) або на 75 МО з 7- або (краще) 14-денними інтервалами. Лікування має бути адаптованим до індивідуальної реакції пацієнтки, яка оцінюється за результатами ультразвукового дослідження розміру фолікула та/або визначення рівня секреції естрогенів. Максимальна добова доза препарату зазвичай не перевищує 225 МО ФСГ. Якщо пацієнтка протягом 4 тижнів не реагує на лікування належним чином, цей лікувальний цикл слід припинити, провести додаткове обстеження пацієнтки і повторно розпочати лікування з більшої, ніж у попередньому циклі, початкової дози препарату.

При досягненні оптимальної реакції протягом 24-48 годин після останньої ін’єкції ГОНАЛУ-фâ одноразово вводять 250 мкг рекомбінантного лХГ (р-лХГ) або 5000-10000 МО лХГ. Пацієнтці рекомендується цього та наступного після введення лХГ дня мати статеві зносини. Альтернативно можна провести внутрішньоматкове запліднення.

Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування слід припинити та відмінити введення лХГ (див. розділ «Особливості застосування»). У наступному циклі лікування необхідно розпочинати з дози, нижчої за ту, що застосовували у попередньому циклі.

Стимуляція розвитку множинних фолікулів у жінок при проведенні суперовуляції в рамках ДРТ або запліднення in vitro

Режим лікування, який зазвичай застосовують для суперовуляції, полягає у введенні 150-225 МО ГОНАЛУ-ф щоденно, починаючи з 2-го або 3-го дня циклу. Лікування продовжують до досягнення адекватного фолікулярного розвитку (який оцінюється за сироватковим рівнем естрогенів та/або за даними ультразвукового дослідження). Упродовж лікування дозу препарату підбирають відповідно до реакції пацієнтки, але зазвичай вона не повинна перевищувати 450 МО щоденно. Загалом належний фолікулярний розвиток досягається у середньому на 10-й день лікування (у межах від 5 до 20 днів).

Для індукції остаточного дозрівання фолікулів через 24-48 годин після останньої ін’єкції ГОНАЛУ-фâ вводять разову ін’єкцію 250 мкг р-лХГ або 5000-10000 МО лХГ.

Для пригнічення різкого підйому рівня ендогенного ЛГ та контролю за тонічним рівнем ЛГ зазвичай застосовують пригнічувальну регуляцію агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (Гн-РГ). За звичайним протоколом лікування введення ГОНАЛУ-фâ розпочинають приблизно через 2 тижні після початку застосування агоніста і продовжують їх сумісне введення до досягнення належного фолікулярного розвитку. Наприклад після 2 тижнів лікування агоністом починають вводити по 150-225 МО ГОНАЛУ-ф протягом перших 7 днів, змінюючи надалі цю дозу відповідно до реакції яєчників.

Загальний досвід застосування IVF свідчить, що загалом частота успішного лікування залишається стабільною протягом перших чотирьох спроб і потім поступово знижується.

Жінки з ановуляцією, спричиненою тяжкою недостатністю секреції ЛГ та ФСГ

У жінок із тяжкою недостатністю секреції ЛГ та ФСГ (гіпогонадотропний гіпогонадизм) метою комбінованої терапії із застосуванням ГОНАЛУ-ф та лютропіну альфа є розвиток одного зрілого граафового фолікула, з якого після введення лХГ вивільниться ооцит. ГОНАЛ-фâ призначають у вигляді курсу щоденних ін’єкцій одночасно з введенням лютропіну альфа. Оскільки такі пацієнтки страждають на аменорею і мають низьку ендогенну секрецію естрогенів, лікування можна розпочинати у будь-який час.

Рекомендований режим лікування розпочинається із щоденного введення 75 МО лютропіну альфа одночасно з 75-150 МО ФСГ. Лікування потрібно адаптувати до індивідуальної реакції пацієнтки, що оцінюється за даними ультразвукового дослідження розміру фолікула та рівнем секреції естрогенів.

Якщо вважається за необхідне збільшення дози ФСГ, її найкраще змінювати з 7-14-денними інтервалами на 37,5-75 МО. Припустиме збільшення тривалості стимуляції у межах будь-якого одного лікувального циклу до 5 тижнів.

При досягненні оптимальної реакції протягом 24-48 годин після останньої ін’єкції ГОНАЛУ-ф та лютропіну альфа одноразово вводять 250 мкг р-лХГ або 5000-10000 МО лХГ. Пацієнтці рекомендується цього та наступного після введення лХГ дня мати статеві зносини. Альтернативно можна провести внутрішньоматкове запліднення.

Під час лікування слід враховувати необхідність підтримки лютеїнової фази, оскільки недостатність сполук з лютеотропною активністю (ЛГ/лХГ) після овуляції може спричинити передчасну недостатність жовтого тіла.

Якщо спостерігається надмірна реакція, лікування слід припинити та відмінити введення лХГ. У наступному циклі лікування слід розпочинати з нижчої, ніж у попередньому циклі, дози ФСГ.

Чоловіки з гіпогонадотропним гіпогонадизмом

ГОНАЛ-ф застосовують у дозі 150 МО тричі на тиждень одночасно із введенням лХГ протягом щонайменше 4 місяців. Якщо після закінчення цього курсу у пацієнта не спостерігатиметься реакції, комбіноване лікування можна продовжити. Сучасний клінічний досвід свідчить про те, що у разі необхідності для досягнення сперматогенезу лікування можна продовжувати щонайменше протягом 18 місяців.

Окремі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Відповідних показань для застосування препарату ГОНАЛ-ф пацієнтами літнього віку немає. Безпека та ефективність застосування препарату для таких пацієнтів не була встановлена.

Пацієнти з ураженням функції нирок або печінки

Безпека, ефективність та фармакокінетичні параметри препарату ГОНАЛ-ф у пацієнтів з ураженням функції нирок або печінки не були встановлені.

При самостійному введенні препарату ГОНАЛ-ф слід прочитати і виконувати нижченаведені інструкції.

Загальні рекомендації

Препарат призначений для підшкірного введення. Першу ін’єкцію препарату слід проводити під безпосереднім наглядом медичного працівника.

Самостійне введення препарату можуть проводити лише належним чином навчені пацієнти, які у разі необхідності мають можливість проконсультуватися з лікарем.

Попередньо заповнені ручки для введення призначені для використання лише одним пацієнтом.

Щоденні ін’єкції препарату рекомендується проводити в один і той же час дня, щоразу змінюючи ділянку для ін’єкції. Слід упевнитись у тому, що пацієнти завжди забезпечені достатньою кількістю ручок, як це передбачено схемою лікування.

Необхідно підготувати попередньо заповнену ручку для введення з ГОНАЛОМ-ф® і ввести призначену дозу препарату, як описано нижче. Числа, що відображаються у віконці контролю дози, показують кількість міжнародних одиниць (МО).

Розчин препарату не можна вводити, якщо він непрозорий або містить частинки.