Название
Гинипрал 10 мкг/2 мл по 2 мл
Основные свойства, форма выпуска
прозорий, безбарвний розчин.
Категория назначения
За рецептом.
Состав
діюча речовина: hexoprenaline; 1 ампула по 2 мл містить 0,01 мг гексопреналіну сульфату; допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, динатрію едетат, натрію хлорид, кислота сірчана 1М (для коригування рН), вода для ін'єкцій.
Фармакотерапевтическая группа
Засоби для застосування у гінекології. Симпатоміметики, що пригнічують скорочувальну активність матки. Код АТС G02С А05.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Гініпрал є селективним бета-2-симпатоміметиком, що розслаблює мускулатуру матки. Під впливом Гініпралу зменшується частота та інтенсивність скорочень матки. Препарат пригнічує спонтанні, а також спричинені окситоцином пологові перейми. Під час пологів нормалізує дуже сильні або нерегулярні перейми. Під дією Гініпралу передчасні перейми у більшості випадків припиняються, що дозволяє продовжити вагітність до нормального терміну пологів. Пригнічення пологових перейм спостерігається одразу після внутрішньовенного введення препарату та триває приблизно 20 хвилин. Дія препарату подовжується після проведення послідуючого краплинного введення препарату. За рахунок своєї бета-2-селективності Гініпрал чинить незначну дію на серцеву діяльність і кровотік вагітної та плода. Фармакокінетика. Препарат складається з двох катехоламінових груп, які в організмі людини проходять процес метилування за рахунок катехоламін-О-метилтрансферази. Якщо дія ізопреналіну майже повністю припиняється при введенні однієї метилової групи, гексопреналін стає біологічно неактивним тільки у випадку метилування обох своїх катехоламінових груп. Ця властивість, а також висока здатність Гініпралу адгезувати на поверхні вважаються причиною його довготривалої дії. При застосуванні гексопреналіну протягом перших 4 годин 80 % активних речовин виділяється із сечею у незміненому вигляді, тобто у вигляді вільного гексопреналіну та монометилдеривату. Після цього підвищується екскреція диметилдеривату і споріднених сполук (глюкуроніду і сульфату). Невелика частина виділяється з жовчю у формі складних метаболітів.
Показания
Острый токолиз: торможение схваток во время родов при острой внутрибрюшного асфикцию; массивный токолиз: торможение преждевременных схваток; длительное токолиз: профилактика преждевременных схваток при усиленных или ускоренных схватках
Противопоказания
Гіперчутливість до компонентів препарату, бронхіальна астма та підвищена чутливість до сульфітів; тиреотоксикоз; порушення з боку серцево-судинної системи, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, порушення серцевого ритму, що перебігають з тахікардією, міокардит, порок мітрального клапана та ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз; тяжкі захворювання печінки та нирок; закритокутова глаукома; маткові кровотечі, передчасне відшаровування плаценти; внутрішньоматкові інфекції.
Применение
Для внутрішньовенного струминного введення або інфузії. Вміст ампули необхідно вводити внутрішньовенно повільно (протягом 5-10 хвилин), з використанням автоматично дозуючих інфузоматів або за допомогою звичайних інфузійних систем – після розведення ізотонічним розчином натрію хлориду до 10 мл. Дозування. 1. Гострий токоліз. По 10 мкг (1 ампула по 2 мл) препарату Гініпрал, розведених у 10 мл 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози, вводити протягом 5-10 хвилин повільно внутрішньовенно. При необхідності продовжити лікування за допомогою інфузій препарату Гініпрал, концентрат для приготування інфузійного розчину. 2. Масивний токоліз. На початку лікування починають із введення дози 10 мкг (1 ампула по 2 мл) з подальшою інфузією препарату Гініпрал зі швидкістю 0,3 мкг/хв. Як альтернативне лікування можливе застосування тільки інфузій препарату Гініпрал зі швидкістю 0,3 мкг/хв без попереднього введення препарату. 3. Тривалий токоліз. Тривала краплинна інфузія 0,075 мкг/хв. Якщо протягом 48 годин не відбувається поновлення перейм, лікування можна продовжити препаратом Гініпрал, таблетки 0,5 мг. Вказане дозування можна застосовувати тільки як орієнтовне, при токолізі його необхідно регулювати індивідуально.
Передозировка
Симптоми: виражена тахікардія, тремор, головний біль, запаморочення, підвищене потовиділення, аритмія, тривожність, кардіалгія, зниження артеріального тиску, задишка. Лікування. Зазвичай для усунення побічних явищ достатньо зменшення дозування препарату. Для усунення тяжких симптомів рекомендується застосування неселективних бета-адреноблокаторів, які повністю нейтралізують дію Гініпралу.
Взаимодействие
Неселективні бета-адреноблокатори послаблюють або нейтралізують дію Гініпралу. Метилксантин (наприклад, теофілін) посилює дію Гініпралу. Інтенсивність накопичення глікогену у печінці, спричиненого застосуванням глюкокортикостероїдів, знижується під дією Гініпралу. Дія пероральних гіпоглікемічних засобів на фоні терапії Гініпралом послаблюється. Не слід проводити сумісне лікування з деякими симпатоміметиками (серцево-судинні і протиастматичні препарати), оскільки посилюється дія препаратів на серцево-судинну систему та підвищується ризик виникнення побічних реакцій внаслідок передозування. Гініпрал не слід застосовувати сумісно з препаратами, що містять алкалоїди ріжків, а також з препаратами, що містять кальцій, вітамін Д, дигідротахистеролом і мінералкортикоїдами, а також з інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами. Засоби для загальної анестезії (фторотан) і адреностимулятори посилюють побічні ефекти з боку серцево-судинної системи.
Побочные действия
Зазвичай Гініпрал добре переноситься пацієнтами. Під час застосування Гініпралу можуть розвинутися головний біль, тривожність, тремор, підвищене потовиділення, тахікардія, запаморочення; у рідкісних випадках – нудота, блювання. У осіб з підвищеною чутливістю можливі алергічні реакції. У поодиноких випадках, особливо у пацієнтів з бронхіальною астмою, сульфіти, що містяться в препараті, можуть спровокувати реакцію гіперчутливості з можливими симптомами: діарея, утруднене дихання, гострий астматичний напад, порушення або втрата свідомості, анафілактичний шок. Гострота проявів даних симптомів залежить від організму пацієнта. Може спостерігатися незначне збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС), зниження периферичної резистентності судин; підвищення систолічного тиску та зниження діастолічного тиску, що призводить до підвищення пульсового тиску; можливий набряк легень; невеликі коливання серцевого ритму плода; пароксизмальна передсердна тахікардія; почервоніння шкіри. Були зафіксовані поодинокі випадки порушення ритму серця (шлуночкова екстрасистолія) та скарг на біль за грудиною. Ці симптоми швидко минають після припинення застосування препарату. Рівень цукру в крові, особливо при діабеті, підвищується за рахунок глікогенлітичної дії препарату. Іноді може відмічатися ліполіз. Діурез знижується, особливо на початку лікування. У пацієнток зі схильністю до затримки рідини у тканинах це може призвести до виникнення набряків. Іноді спостерігалось тимчасове зниження рівня калію (на початку лікування) та підвищення концентрації трансаміназ у сироватці крові. Під час лікування препаратом Гініпрал може знизитися інтенсивність перистальтики кишечнику. У рідкісних випадках спостерігалась атонія кишечнику (необхідно контролювати регулярність випорожнень). У новонароджених можуть виникати гіпоглікемія і ацидоз, бронхоспазм, анафілактичний шок.
Дети, беременные, водители
Гініпрал призначають для застосування у період вагітності (див. розділ „Показання”). Препарат не призначають під час годування груддю. Діти. Препарат не застосовують дітям.
Специальные указания
Під час лікування препаратом необхідно постійно бути артеріальний тиск, пульс, серцева діяльність, а також серцебиття плода. Пацієнтам з підвищеною чутливістю до симпатоміметиків слід застосовувати Гініпрал невеликими дозами, призначеними індивідуально, під постійним наглядом лікаря. При значному зростанні частоти серцевих скорочень у матері (більше 130 уд/хв) або/і значному зниженні артеріального тиску слід зменшити дозу, при наявності скарг на утруднене дихання, болю в ділянці серця і при проявах ознак серцевої недостатності застосування препарату слід припинити. При лікуванні хворих на цукровий діабет необхідно слідкувати за обміном вуглеводів, оскільки застосування Гініпралу, особливо на початковій стадії лікування, може спричинити зростання рівня цукру в крові. Якщо пологи відбуваються безпосередньо після курсу лікування препаратом Гініпрал, необхідно враховувати можливість появи у новонароджених гіпоглікемії і ацидозу через проникнення кислих продуктів обміну речовин (молочні і кетонові сполуки). При застосуванні препарату знижується діурез, тому необхідно контролювати симптоми, пов’язані із затримкою рідини в організмі. В окремих випадках одночасне застосування глюкокортикостероїдів під час інфузій препарату може спричинити набряк легенів. Тому при інфузійній терапії необхідно постійне ретельне клінічне спостереження за пацієнтами. Це особливо важливо при комбінованому лікуванні кортикостероїдами у хворих із супутніми захворюваннями, які призводять до затримки рідини (захворювання нирок, раннього токсикозу вагітних). Ризик можливого розвитку набряку легенів потребує обмеження об'єму інфузії наскільки це є можливим, а також застосування розчинів для розведення, що не містять електролітів. Необхідно обмежити споживання солі з їжею. Перед початком токолітичної терапії необхідно приймати препарати калію, оскільки при гіпокаліємії дія симпатоміметиків на міокард посилюється. Одночасне застосування деяких наркотичних засобів (наприклад, галотан) і симпатоміметиків може призвести до порушень серцевого ритму, тому необхідно запобігати сумісному застосуванню цих препаратів. При тривалій токолітичній терапії необхідно контролювати стан фетоплацентарного комплексу і пересвідчитися у відсутності відшарування плаценти. Клінічні симптоми передчасного відшарування плаценти можуть бути згладжені на фоні токолітичної терапії. При розриві плідного міхура і при розкритті шийки матки більше, ніж на 2-3 см ефективність токолітичної терапії невелика. Під час токолітичного лікування із застосуванням бета-адреноміметиків можуть посилюватися симптоми супутньої дистрофічної міотонії. У таких випадках рекомендується застосування препаратів дифенілгідантоїну (фенітоїну). В окремих випадках внаслідок дії метабісульфіту натрію, що міститься в препараті, можливий розвиток реакції підвищеної чутливості та бронхоспазму. У процесі токолітичного лікування необхідно контролювати звільнення кишечнику. Кава та чай можуть посилити побічні ефекти Гініпралу
Условия хранения
Зберігати при температурі не вище 25 ºС в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
