Название
ИФИМОЛ
Категория назначения
За рецептом.
Состав
діюча речовина: paracetamol; 1 мл розчину містить парацетамолу 10 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь, кислота лимонна, моногідрат; натрію метабісульфіт (Е 223), натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Фармакологические свойства
Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B E01.
Показания
Дорослі: короткочасне лікування больового синдрому середньої інтенсивності, особливо у післяопераційному періоді. Короткотривале лікування гіпертермічних реакцій. Діти: симптоматичне лікування болю та гіпертермії у післяопераційних хворих.
Противопоказания
Підвищена чутливість до парацетамолу та інших компонентів препарату. Тяжка гепатоцелюлярна недостатність.
Применение
Іфімол застосовують для швидкого зняття больового та/або гіпертермічного синдрому, коли необхідним є виключно внутрішньовенний шлях введення препарату. Тривалість внутрішньовенної інфузії має становити 15 хв. Дорослі та діти з масою тіла 50 кг та більше. Максимальна разова доза становить 1 гпарацетамолу, тобто 1 флакон (100 мл). Максимальна добова доза – 4 г. Інтервал між введенням препарату повинен становити не менше 4 годин. Звичайно застосовують від 1 до 4 інфузій протягом першої доби від початку больового синдрому (післяопераційний період), за необхідності тривалість лікування може бути збільшена, однак вона не повинна перевищувати 72 годин (3 діб) та загальну кількість у 12 інфузій. Діти з масою тіла від 33 кг до 50 кг. По 15 мг/кг парацетамолу на введення, тобто 1,5 мл/кг. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг маси тіла. Мінімальний інтервал між введеннями повинен становити 4 години. Тривалість лікування звичайно не перевищує 4 інфузій протягом однієї доби. Діти з масою тіла від 10 кг до 33 кг. По 15 мг/кг парацетамолу на введення, тобто 1,5 мл/кг. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг маси тіла. Мінімальний інтервал між введеннями повинен становити 4 години. Тривалість лікування звичайно не перевищує 4 інфузій протягом однієї доби. При застосуванні препарату у дітей перед початком інфузії з флакону відбирають надлишок препарату і залишають об’єм розчину, що відповідає разовій дозі. У дорослих пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну£ 30 мл/хв.) інтервал між прийомами має зростати до 6 годин. Тривалість лікування не повинна перевищувати 48 годин.
Передозировка
Ризик токсичної дії препарату зростає в осіб літнього віку, у дітей, пацієнтів з печінковою недостатністю, у випадках хронічного алкоголізму, при наявності аліментарної дистрофії та в осіб із зниженою ферментативною активністю. У зазначених випадках передозування може бути фатальним. Симптоми з’являються протягом перших 24 годин та проявляються нудотою, блюванням, анорексією, блідістю, болем у животі. Передозування у дорослих може бути при одноразовому введенні в дозі 7,5 г та більше, у дітей -140 мг/кг маси тіла. При цьому розвивається цитоліз печінки, печінкова недостатність, метаболічний ацидоз, енцефалопатія, що може призвести до коми та смерті пацієнта. Протягом 12-48 годин зростає рівень печінкових трансаміназ (АСТ, АЛТ), лактатдегідрогенази, білірубіну та зменшується рівень протромбіну. Клінічні симптоми ушкодження печінки проявляються після двох діб та досягають максимуму після 4 - 6 днів. Лікування: введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону-метіоніну через 8 - 9 годин. Після передозування та N-ацетилцистеїну – через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому.
Взаимодействие
Пробенецид вдвічі знижує кліренс парацетамолу шляхом блокування його зв’язування з глюкуроновою кислотою, тому при комбінованій терапії з пробенецидом доза парацетамолу повинна бути зниженою. Саліцилати можуть збільшувати період напіввиведенняпарацетамолу з організму. Індуктори мікросомального окиснювання в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) можуть сприяти розвитку тяжких інтоксикацій навіть при невеликому передозуванні.
Побочные действия
З боку серцево-судинної системи: рідко – артеріальна гіпотензія. З боку печінки: рідко – зростання рівня печінкових трансаміназ. З боку крові: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія. Загальні: рідко – нездужання; дуже рідко – реакції гіперчутливості; поодинокі випадки – анафілактичний шок. Повідомлялося про поодинокі випадки виникнення простих або уртикарних висипань на шкірі.
Дети, беременные, водители
Застосування у період вагітності або годування груддю Даних щодо негативного впливу парацетамолу для внутрішньовенного застосування на розвиток плода або фетотоксичні ефекти немає, однак перед застосуванням препарату слід уважно оцінити співвідношення користь/ризик та протягом застосування препарату за вагітною жінкою слід встановити ретельне спостереження. Парацетамол здатний проникати у грудне молоко. На час лікування препаратом слід припинити годування груддю. Діти Не застосовують дітям до 1 року та з масою тіла менше 10 кг. Застосовують дітям віком від 1 року з масою тіла більше 10 кг тільки для симптоматичного лікування болю та гіпертермії у післяопераційних хворих.
Условия хранения
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
