Діоксидин розчин 10 мг/мл 10 мл №10

діюча речовина: діоксидин;

1 мл розчину містить діоксидину 10 мг у перерахуванні на 100 % речовину;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Розчин.

Антибактеріальні засоби. Код АТС J01X X.

Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпієма плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м’яких тканин, флегмони, післяопераційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів. Також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Підвищена чутливість до препарату, наявність в анамнезі недостатності кори надниркових залоз.

Діоксидин призначають лише дорослим.

Перед початком курсу лікування необхідно провести пробу на переносимість препарату, для чого у гнійну порожнину ввести 10 мл 1 % розчину. У разі відсутності протягом         3-6 годин побічних явищ (запаморочення, ознобу, підвищення температури тіла) розпочинають курсове лікування. Розчин вводять у порожнину через дренажну трубку, катетер або шприц – зазвичай 10-50 мл 1 % розчину. Максимальна добова доза становить 70 мл 1 % розчину. Застосовувати 1 або 2 рази на добу (не перевищуючи добової дози      70 мл 1 % розчину). Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та переносимості препарату. Курс лікування може тривати 3 тижні і більше. У разі необхідності курс лікування повторити через 1-1,5 місяця.

Застосовують також місцево, накладаючи на раньову поверхню пов’язки, змочені 1 % розчином.

Алергічні реакції, включаючи висипи на шкірі, свербіж; головний біль, озноб, гіперемія шкіри, диспепсія, зміни у місці застосування.

При передозуванні можливе посилення побічних ефектів. Лікування симптоматичне.

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовують для лікування дітей.

Діоксидин застосовують лише під пильним наглядом лікаря. Не допускається безконтрольне застосування Діоксидину та лікарських форм, які його містять.

При появі побічних реакцій слід зменшити дозу, призначити антигістамінні препарати, а при необхідності – припинити застосування Діоксидину.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Немає даних про негативний вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Не описана.

Фармакодинаміка. Діоксидин – антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Ефективний при інфекціях, спричинених вульгарним протеєм, синьогнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. Активний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів.

Фармакокінетика. При місцевому застосуванні діоксидин частково всмоктується, не чинить місцевоподразнювальної дії. Не зазнає метаболізму. Не кумулюється. Виводиться нирками.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора зеленувато-жовта рідина.

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 18 °С до  25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

У випадку випадання кристалів діоксидину в ампулах у процесі зберігання (при температурі нижче 15 °С) їх розчиняють, нагріваючи ампули на киплячій водяній бані при струшуванні до повного розчинення кристалів (прозорий розчин). Якщо при охолодженні до (37 ± 1) ºС кристали не випадуть знову, препарат придатний для використання.

По 10 мл в ампулі. По 10 ампул у пачці.

За рецептом.

ПАТ «Фармак».