Склад:
діюча речовина: триптореліну ацетат;
1 шприц з 1 мл розчину містить триптореліну ацетату 100 мкг, що еквівалентно триптореліну вільної основи 95,6 мкг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.
Фармакотерапевтична група. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.
Код АТХ L02A E04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Трипторелін – це синтетичний декапептид та аналог природного гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) гіпоталамусу. Трипторелін характеризується більшою тривалістю дії, ніж природний ГнРГ, і має двофазну дію на гіпофізарному рівні. Після початкового сильного раптового підвищення концентрації лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) (ефект «спалаху») концентрація ЛГ та ФСГ у крові знижується у зв’язку з десенситизацією гіпофізарних рецепторів ГнРГ з подальшим значним зниженням функції гонад. Точна тривалість дії Декапептилу не встановлена, але пригнічення функції гіпофізу триває не менше 6 днів після останнього введення препарату. Після припинення введення Декапептилу слід очікувати подальшого зниження рівнів ЛГ в крові; при цьому рівні ЛГ повертаються до початкових значень приблизно через 2 тижні.
Пригнічення функції гіпофізу за допомогою Декапептилу може попередити підвищення рівня ЛГ і, таким чином, передчасну овуляцію та (або) лютеїнізацію фолікулів. Лікування за допомогою агоніста ГнРГ дозволяє знизити частоту скасування циклів і підвищити частоту настання вагітності у циклах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні дані вказують на те, що після підшкірного введення Декапептилу системна біодоступність триптореліну становить близько 100 %. Період напіввиведення триптореліну становить приблизно 3-5 годин, що свідчить про те, що трипторелін буде виведено з організму протягом 24 годин, і, відповідно, він буде відсутній у кровообігу на момент переносу ембріонів. Метаболізм з утворенням більш простих пептидів та амінокислот в основному відбувається у печінці та нирках. Трипторелін головним чином виводиться з сечею.
Клінічні дослідження свідчать про те, що ризик накопичення триптореліну у пацієнтів із серйозними порушеннями функції печінки чи нирок є незначним (період напіввиведення у таких пацієнтів становить приблизно 8 годин).
Клінічні характеристики.
Показання.
- Попередження передчасного підвищення рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) у жінок, яким проводять контрольовану гіперстимуляцію яєчників у рамках допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Протипоказання.
Застосування Декапептилу протипоказане у наступних випадках:
– підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини;
– підвищена чутливість до гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) або будь-якого іншого аналогу ГнРГ;
– період вагітності або годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Необхідно дуже обережно застосовувати трипторелін разом із засобами, що впливають на гіпофізарну секрецію гонадотропних гормонів; при цьому рекомендується контролювати гормональний стан пацієнта.
Не можна виключати імовірність взаємодій із поширеними лікарськими засобами, включаючи препарати, що вивільняють гістамін.
Особливості застосування.
Зменшення мінеральної щільності кісток
Застосування агоністів ГнРГ може призводити до зменшення мінеральної щільності кісток у середньому на 1 % щомісяця протягом 6 місяців лікування. Кожне зменшення мінеральної щільності кісткової тканини на 10 % пов’язане з підвищенням ризику виникнення перелому у 2-3 рази. З особливою обережністю слід застосовувати препарат для лікування пацієнтів з додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу (наприклад хронічне зловживання алкоголем, паління, тривала терапія препаратами, що знижують мінеральну щільність кісток, такими як протисудомні засоби або кортикостероїди, остеопороз у сімейному анамнезі, порушення харчування, нервова анорексія).
За наявними на даний момент даними, у більшості жінок після відміни лікування кісткова маса відновлюється.
Оскільки зменшення мінеральної щільності кісток у пацієнтів з додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу може бути більш небезпечним, рішення про терапію триптореліном слід зважено приймати у кожному окремому випадку і терапію слід розпочинати лише у тому разі, якщо за результатами ретельної оцінки визначено, що користь від лікування переважає ризики. При цьому слід застосовувати додаткові заходи протидії зменшенню мінеральної щільності кісток.
Перед призначенням триптореліну слід підтвердити відсутність вагітності у пацієнтки.
У рідкісних випадках терапія агоністами ГнРГ може виявити наявність раніше не діагностованої гонадотропної аденоми гіпофіза. У таких пацієнтів може розвиватися гіпофізарна апоплексія, що характеризується раптовим головним болем, блюванням, порушенням зору та офтальмоплегією.
У пацієнтів, які отримують терапію агоністами ГнРГ, такими як трипторелін, спостерігається підвищений ризик розвитку депресивних станів (які можуть бути доволі тяжкими). Пацієнтів необхідно проінформувати про це і призначати належне лікування у разі виникнення відповідних симптомів.
Надходили повідомлення про зміни настрою, включно з депресією. Під час лікування слід уважно стежити за пацієнтами з депресією в анамнезі.
Стимуляцію яєчників необхідно здійснювати під ретельним медичним наглядом.
У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки кінцевий період напіввиведення триптореліну становить 7-8 годин порівняно з 3-5 годинами у здорових пацієнтів. Незважаючи на таку більш тривалу дію, очікується, що трипторелін буде виведений з кровообігу до моменту переносу ембріонів.
З особливою обережністю слід застосовувати препарат для лікування жінок з ознаками і симптомами активних алергічних станів або відомою схильністю до алергічних реакцій в анамнезі. Не рекомендується застосовувати Декапептил для лікування жінок із важкими алергічними станами в анамнезі. Жінок репродуктивного віку необхідно ретельно обстежити до початку лікування, щоб виключити можливість вагітності.
Застосування ДРТ пов’язане з підвищеним ризиком розвитку багатоплідної вагітності, загибелі плода у період вагітності, позаматкової вагітності і вроджених вад розвитку. Ці ризики зберігаються у разі застосування Декапептилу як допоміжної терапії під час контрольованої гіперстимуляції яєчників. Застосування Декапептилу під час контрольованої гіперстимуляції яєчників може підвищити ризик розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) та кіст яєчників.
Стимуляція фолікулів, спричинена застосуванням аналогів ГнРГ та гонадотропінів, може помітно посилюватися у невеликої кількості схильних до цього пацієнток, особливо при наявності синдрому полікістозних яєчників.
Подібно до інших аналогів ГнРГ, повідомлялося про випадки розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) у зв’язку з застосуванням триптореліну у поєднанні з гонадотропінами.
Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)
СГСЯ – це медичне явище, що відрізняється від неускладненого збільшення розміру яєчників. СГСЯ – це синдром, що проявляється у різних ступенях тяжкості.
СГСЯ включає значне збільшення розміру яєчників, високі рівні статевих стероїдів у сироватці крові, а також підвищення судинної проникності, що може призвести до накопичення рідини у черевній, плевральній та, у рідкісних випадках, перикардіальній порожнинах.
У тяжких випадках СГСЯ може спостерігатися наступна симптоматика: абдомінальний біль, здуття живота, значне збільшення розміру яєчників, збільшення маси тіла, диспное, олігурія та шлунково-кишкові прояви, включаючи нудоту, блювання і діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, порушення балансу електролітів, асцит, гемоперитонеум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий легеневий дистрес-синдром і тромбоемболічні явища.
Надмірна реакція яєчників на лікування гонадотропінами рідко спричиняє розвиток СГСЯ, крім випадків, коли для стимуляції овуляції застосовують людський хоріонічний гонадотропін (лХГ). Відповідно, у випадках розвитку СГСЯ доцільно відмінити введення лХГ і порадити пацієнтці утримуватись від статевих контактів або використовувати бар’єрні методи контрацепції упродовж щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (від 24 годин до кількох днів) і стати серйозним медичним ускладненням; відповідно, за станом пацієнток слід спостерігати впродовж не менше 2 тижнів після введення лХГ.
СГСЯ може набувати більш тяжкої і більш тривалої форми у разі настання вагітності. Найчастіше СГСЯ спостерігається після припинення гормонального лікування та досягає максимальної тяжкості приблизно через 7–10 днів після лікування. Зазвичай СГСЯ проходить самостійно з настанням менструації.
Якщо спостерігається СГСЯ у тяжкій формі, лікування гонадотропінами необхідно припинити (якщо воно ще триває), пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати спеціальну терапію СГСЯ, що включає спокій, внутрішньовенні вливання розчинів електролітів або колоїдів і гепарину.
Цей синдром частіше спостерігається у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників. Ризик розвитку СГСЯ може бути вищим у разі застосування агоністів ГнРГ у поєднанні з гонадотропінами порівняно із застосуванням тільки гонадотропінів.
Кісти яєчників
На початковому етапі лікування агоністами ГнРГ можуть утворюватися кісти яєчників. Зазвичай вони безсимптомні і нефункціональні.
Декапептил містить натрій у кількості менше 1 ммоль (23 мг) натрію на максимальну дозу.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Декапептил не показаний для застосування у період вагітності. До початку лікування необхідно підтвердити відсутність вагітності. Під час лікування слід застосовувати негормональні методи контрацепції до відновлення менструацій. У разі настання вагітності під час лікування терапію триптореліном необхідно припинити.
Немає клінічних даних, які вказували б на причинно-наслідковий зв'язок між введенням триптореліну та будь-якими подальшими аномаліями розвитку овоцитів, вагітності чи плода у разі застосування триптореліну для лікування безпліддя.
Дуже обмежені дані щодо застосування триптореліну у період вагітності не вказують на підвищений ризик вроджених вад розвитку. Дослідження на тваринах виявили репродуктивну токсичність. Зважаючи на фармакологічну дію препарату, не можна виключити несприятливий вплив препарату на вагітність і плід.
Період годування груддю.
Декапептил не показаний для застосування у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не проводили. Препарат не впливає або незначною мірою впливає на здатність пацієнта керувати транспортними засобами та роботу з механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Лікування Декапептилом слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя у жінок. Декапептил призначений для підшкірного введення 1 раз на добу в нижню частину черевної стінки. Після першої ін’єкції рекомендується наглядати за пацієнтками упродовж 30 хвилин для виявлення симптомів можливої алергічної/псевдоалергічної реакції на ін’єкцію. При цьому необхідно забезпечити наявність належних умов і засобів для вірогідного лікування таких реакцій. Подальші ін’єкції пацієнти можуть проводити самостійно за умови отримання відповідних інструкцій лікаря про ознаки і симптоми, що можуть свідчити про реакцію підвищеної чутливості, про наслідки такої реакції та необхідність негайного медичного втручання. Для профілактики ліподистрофії слід постійно змінювати місце введення препарату.
Лікування можна розпочинати на початку фолікулярної фази (2-й чи 3-й день менструального циклу) або в середині лютеїнової фази (21-й – 23-й день менструального циклу або за 5-7 днів до очікуваного початку менструації). Контрольовану гіперстимуляцію яєчників гонадотропінами слід розпочинати приблизно через 2-4 тижні після початку лікування Декапептилом. Необхідно контролювати реакцію яєчників методами, що включають або тільки УЗД яєчників, або, бажано, УЗД яєчників у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу, і у разі необхідності коригувати дозу гонадотропінів. Після того як відповідна кількість фолікулів досягне належного розміру, лікування Декапептилом і гонадотропінами припинити та одноразово ввести ін’єкцію людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) для індукції остаточного дозрівання фолікулів. Якщо через 4 тижні не підтверджена ефективність методу (що визначається або тільки підтвердженням під час УЗД відшарування ендометрія, або, бажано, методом УЗД у поєднанні з визначенням концентрації естрадіолу), слід розглянути питання про припинення лікування Декапептилом. Загальна тривалість лікування зазвичай становить від 4 до 7 тижнів. При застосуванні Декапептилу слід забезпечувати підтримку лютеїнової фази згідно з затвердженими схемами лікування.
Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки не потребують коригування дози.
Діти. Не застосовувати дітям.
Передозування.
Передозування може спричинити триваліший період дії препарату. У випадку передозування слід (тимчасово) припинити лікування Декапептилом.
Не повідомлялося про жодні небажані реакції внаслідок передозування.
Побічні реакції.
Нижчевказані побічні реакції, про які часто (≥ 2 %) повідомлялося під час лікування пацієнтів Декапептилом у ході клінічних досліджень як до застосування гонадотропінів, так і паралельно з ними. Найбільш поширеними побічними реакціями є головний біль (27 %), вагінальні кровотечі/кровомазання (24 %), абдомінальний біль (15 %), запалення у місці ін’єкції (12 %) та нудота (10 %).
Можуть спостерігатися припливи різної інтенсивності, від легких до сильних, а також гіпергідроз, що зазвичай не потребують припинення лікування.
На початку лікування Декапептилом застосування препарату у поєднанні з гонадотропінами може призвести до розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. При цьому може спостерігатися збільшення розміру яєчників, диспное, тазовий та (або) абдомінальний біль. На початку лікування Декапептилом можуть мати місце генітальні кровотечі, включаючи менорагію і метрорагію.
Повідомлялося про часті випадки (1 %) виникнення кіст яєчників на початковому етапі лікування Декапептилом.
Під час лікування триптореліном певні небажані реакції вказували на загальну картину гіпоестрогенних станів, пов’язаних із гіпофізарно-оваріальною блокадою, таких як порушення сну, головний біль, зміни настрою, вульвовагінальна сухість, диспареунія та зниження лібідо.
Під час лікування Декапептилом може спостерігатися біль у молочних залозах, м’язові спазми, артралгія, збільшення маси тіла, нудота, абдомінальний біль, абдомінальний дискомфорт, астенія і випадки розпливчастості зору та порушення зору.
Повідомлялося про поодинокі випадки локалізованих або генералізованих алергічних реакцій після ін’єкції Декапептилу.
Побічні реакції розподілені за частотою таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), частота невідома.
Інфекції та інвазії: часто – інфекція верхніх дихальних шляхів, фарингіт.
З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості.
З боку психіки: нечасто – зміни настрою, депресія; частота невідома – порушення сну, зниження лібідо.
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення.
З боку органів зору: частота невідома – порушення зору, нечіткість зору.
З боку судинної системи: часто – припливи.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома – диспное.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – абдомінальний біль, нудота; часто – здуття живота, блювання; частота невідома – абдомінальний дискомфорт.
З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – гіпергідроз, свербіж, висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: часто – біль у спині; частота невідома – м’язові спазми, артралгія.
Вагітність, післяпологові і перинатальні стани: часто – викидень.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже часто – вагінальна кровотеча; часто – тазовий біль, синдром гіперстимуляції яєчників, дисменорея, кіста яєчника; частота невідома – збільшення розміру яєчників, менорагія, метрорагія, вульвовагінальна сухість, диспареунія, біль у молочних залозах.
Загальні порушення та реакції у місці введення: дуже часто – запалення у місці ін’єкції; часто – біль у місці ін’єкції, реакція у місці ін’єкції, стомлюваність, грипоподібні захворювання; частота невідома – астенія, еритема у місці ін’єкції.
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома – збільшення маси тіла.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі від +2 до +8 °С. Не заморожувати.
Несумісність.
З огляду на відсутність досліджень несумісності препарат не рекомендується поєднувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
По 1 мл розчину у шприці; по 7 шприців у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
