Склад лікарського засобу:
діюча речовина: кислота аскорбінова;
таблетки з полуничним смаком
1 таблетка містить кислоти аскорбінової (вітаміну С) 25 мг;
допоміжні речовини: цукор, кислота стеаринова, крохмаль картопляний, глюкози моногідрат, ароматизатор «полуничний смак», кислота лимонна безводна, барвник Понсо 4R (Е 124).
Лікарська форма. Таблетки.
Таблетки з полуничним смаком:
таблетки плоскоциліндричної форми зі скошеними краями, слабо-рожевого кольору, на поверхні таблеток допускаються вкраплення рожевого кольору.
Фармакотерапевтична група. Вітаміни. Прості препарати аскорбінової кислоти. Код АТСA11G А01.
Аскорбінова кислота має виражені відновлювальні властивості. Належить до групи водорозчинних вітамінів. Бере участь в окисно-відновних реакціях, регуляції вуглеводного обміну, впливає на обмін амінокислот ароматичного ряду, метаболізм тироксину, біосинтез катехоламінів, стероїдних гормонів та інсуліну, необхідна для згортання крові, синтезу колагену і проколагену, регенерації сполучної та кісткової тканини. Поліпшує проникність капілярів. Сприяє абсорбції заліза в кишечнику і бере участь у синтезі гемоглобіну. Підвищує неспецифічну резистентність організму, має антидотні властивості. Дефіцит вітаміну С у їжі призводить до розвитку гіпо- і авітамінозу С, оскільки в організмі цей вітамін не синтезується.
Всмоктування аскорбінової кислоти відбувається переважно у тонкому кишечнику. Процес всмоктування може порушуватися при дискінезіях кишечнику, ентеритах, ахілії, глистній інвазії, лямбліозі, а також при вживанні лужних напоїв, свіжих фруктових і овочевих соків. Максимальна концентрація препарату у плазмі після прийому внутрішньо досягається через 4 години. Легко проникає в лейкоцити, тромбоцити, а потім — в усі тканини; депонується у задній частині гіпофіза, корі надниркових залоз, очному епітелії, проміжних клітинах сім’яних залоз, яєчниках, печінці, мозку, селезінці, підшлунковій залозі, легенях, нирках, стінці кишечнику, серці, м'язах, щитовидній залозі. Метаболізується переважно у печінці, у дезоксиаскорбінову і у подальшому — у щавлевооцтову і дикетогулонову кислоти. Незмінений аскорбат і метаболіти виводяться із сечею, фекаліями, також проникають у грудне молоко. При високих дозах, коли концентрація у плазмі досягає понад 1,4 мг/дл, виведення різко підсилюється, причому підвищена екскреція може зберігатися після припинення прийому.
Показання для застосування. Профілактика та лікування недостатності вітаміну С.
Профілактика та лікування цинги, стимуляція регенерації тканин, у комплексній терапії кровотеч (маткових, легеневих, носових), при синдромі променевої хвороби, переломах кісток, геморагічних діатезах, інтоксикаціях та інфекціях, хворобі Аддісона, при передозуванні антикоагулянтів, у період вагітності або годування груддю, при підвищеному розумовому напруженні та фізичному перенавантаженні.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, тромбоз, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, цукровий діабет, тяжкі захворювання нирок, непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, сечокам’яна хвороба (при застосуванні доз понад 1 г на добу).
Належні заходи безпеки при застосуванні. При прийомі високих доз і тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати функцію нирок та рівень артеріального тиску, а також функцію підшлункової залози. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із захворюваннями нирок в анамнезі.
При сечокам’яній хворобі добова доза аскорбінової кислоти не має перевищувати 1 г.
Не слід призначати великі дози препарату хворим з підвищеним згортанням крові.
Оскільки аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза, її застосування у високих дозах може бути небезпечним для пацієнтів з гемохроматозом, таласемією, поліцитемією, лейкемією і сидеробластною анемією. Таким пацієнтам слід застосовувати препарат у мінімальних дозах.
Всмоктування кислоти аскорбінової може порушуватися при кишкових дискінезіях, ентеритах та ахілії. При тривалому застосуванні препарату у високих дозах необхідно контролювати рівень цукру в крові.
З обережністю застосовують для лікування пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (може спричинити гемоліз еритроцитів).
При станах, що можуть супроводжуватися гіперглікемією, хворим можна вживати препарат тільки за рекомендацією лікаря та у мінімальних дозуваннях.
Кислота аскорбінова може впливати на результати лабораторних досліджень, наприклад, при визначенні вмісту в крові глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, лактатдегідрогенази.
Особливі застереження.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Нестача вітаміну С в раціоні вагітних може бути небезпечною для плода, однак застосування його у великих дозах також може негативно вплинути на розвиток плода, тому в період вагітності препарат застосовують винятково за призначенням та під контролем лікаря, суворо дотримуючись рекомендованих доз.
Аскорбінова кислота проникає у грудне молоко, тому в період годування груддю вітамін С потрібно приймати під контролем лікаря, дотримуючись рекомендованих доз.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Препарат не впливає в терапевтичних дозах на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Діти. Препарат застосовують дітям віком від 3 років.
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо після їди.
З метою профілактики гіповітамінозу дітям від 3 до 14 років призначають по 2 таблетки (50 мг) 2 рази на добу, дітям від 14 років та дорослим — по 2–4 таблетки (50–100 мг) на добу.
Лікувальні дози для дітей віком від 3 до 7 років — по 2–4 таблетки (50–100 мг) 2–3 рази на добу, для дітей віком від 7 до 10 років — по 4 таблетки (100 мг) 2–3 рази на добу, для дітей віком від 11 до 14 років — по 4–6 таблеток (100–150 мг) 2–3 рази на добу, для дітей віком від 14 років та дорослих становлять по 2–4 таблетки (50–100 мг) 3–5 разів на добу.
Вагітним, жінкам після пологів та при низькому рівні вітаміну С у молоці матері призначають у добовій дозі 12 таблеток (300 мг) протягом 10–15 днів, після чого з профілактичною метою (протягом усього періоду годування груддю) по 100 мг на добу.
Курс лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання.
Передозування. Симптоми: при одноразовому застосуванні надмірних доз препарату можливе виникнення нудоти, блювання, здуття і болю в животі, свербежу і висипу на шкірі, підвищеної збудливості.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливе пригнічення інсулярного апарату підшлункової залози, розвиток циститу, прискорення утворення конкрементів (уратів, оксалатів).
Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, лужне пиття, сорбенти (у тому числі активоване вугілля), симптоматичне лікування.
Побічні ефекти. Препарат зазвичай добре переноситься, але в поодиноких випадках можливе виникнення побічних реакцій.
Алергічні реакції: шкірні висипи, кропив'янка, набряк Квінке, іноді — анафілактичний шок.
З боку нервової системи: відчуття жару, головний біль, підвищена збудливість, порушення сну.
З боку травного тракту: диспептичні розлади (спазми шлунка, нудота, блювання); при тривалому застосуванні понад 1 г на добу — подразнення слизової оболонки травного тракту, діарея, печія, ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія).
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитоз, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоутворення.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, дистрофія міокарда.
З боку сечовидільної системи: кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах, ушкодження гломерулярного апарату нирок.
З боку обміну речовин: гіперпротромбінемія, порушення обміну цинку, міді.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Препарат зменшує токсичність сульфаніламідних препаратів, знижує дію гепарину та непрямих антикоагулянтів, сприяє засвоєнню заліза, підвищує всмоктування пеніциліну, тетрацикліну, посилює ефект побічної дії саліцилатів (ризик виникнення кристалурії).
Використання пероральних контрацептивів, глюкокортикостероїдів, хлориду кальцію, препаратів хінолонового ряду знижує рівень вітаміну С в організмі.
Сумісний прийом вітаміну С і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо в серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Вітамін С можна приймати через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Одночасне використання препарату з фруктовими або овочевими соками та лужним питтям (мінеральні води тощо) зменшує всмоктування вітаміну С. Тривалий прийом великих доз особами, які лікуються дисульфіраміном, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Високі дози препарату зменшують ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків — похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну, підвищують виведення мексилетину нирками. Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етанолу. Препарати хінолінового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі.
Термін придатності. 1 рік 6 місяців.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток в етикетці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
