Название
Сульпирид инструкция по применению капсулы по 50 мг №24
Название
Основные свойства, форма выпуска
Категория назначения
Состав
діюча речовина: 1 капсула містить 50 мг або 100 мг сульпіриду; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний; лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; желатинова капсула: для 50 мг: желатин, титану діоксид (Е 171). для 100 мг: желатин, титану діоксид (Е 171), хінолиновий жовтий (Е 104), заліза оксид червоний (Е 172).
Фармакотерапевтическая группа
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. Сульпірид належить до групи заміщених бензамідів, діяльність яких структурно відрізняється від фенотіазинів, бутирофенонів та тиоксантенів. Щодо поведінки та біохімічного складу, Сульпірид розділяє з цими класичними нейролептиками певні властивості, що вказують на антагонізм допамінового рецептора мозку. Перелік цих відмінностей включає брак каталепсії при прийомі доз, активних в інших поведінкових тестах, відсутність ефекту під час обігу норадреналіну чи серотоніну (5НТ), незначну антихолінестеразну активність, відсутність впливу на зв'язування мускаринового рецептора чи рецептора гамма-аміномасляної кислоти. Одна з характеристик сульпіриду – його бімодальна активність, оскільки він має властивості як антидепресанта, так і нейролептика. Покращення настрою спостерігається через кілька днів лікування, а потім зникають виражені симптоми шизофренії. Седативний ефект та відсутність емоційних реакцій, зазвичай пов'язаних з класичними нейролептиками фенотіазинового чи бутирофенонового типу, не є характерною рисою терапії Сульпіридом. Терапевтичний ефект під час лікування шизофренії спостерігається через 8-12 тижнів після початку лікування. Сульпірид активує секрецію пролактину. Активна речовина покращує виділення слизу та кровопостачання слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Також Сульпірид демонструє протиблювальну дію. Фармакокінетика. Сульпірид повільно всмоктується з кишково-шлункового тракту. Наявність їжі знижує всмоктування на 30 %. Біодоступність – низька (27-34 %) та залежить від особистих відмінностей. Активна речовина швидко надходить до тканин; лише її незначна кількість проникає через гемоенцефалічний бар'єр. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 3-6 годин після перорального прийому. Зв'язування з білком становить близько 40 %, об'єм розподілу – від 1 до 2,7 л/кг. Період напіввиведення з плазми крові
Краткие показания
Показания
Короткотривале симптоматичне лікування тривожних станів у дорослих у випадках, коли звичайні терапевтичні заходи не дали результатів. Серйозні поведінкові розлади (ажитація (тривожне збудження), самопошкодження, стереотипія) у дітей віком від 14 років, особливо у пацієнтів з аутичними синдромами.
Противопоказания
Підвищена чутливість до інгредієнтів препарату. · Феохромоцитома. · Гостра порфірія. · Супутні полактинзалежні пухлини (наприклад, пролактинсекретуюча аденома гіпофіза (пролактинома) та рак молочної залози). · Супутнє застосування леводопи. · Супутнє застосування неантипаркінсонічних агоністів допаміну (каберголін та кінаголід). · Пацієнти з вродженою непереносимістю галактози, недостатністю лактози Лаппа.
Применение
Сульпірид слід приймати не менше ніж за годину до або через 2 години після їди, оскільки наявність їжі у шлунку знижує всмоктування препарату на 30 %. Дозу Сульпіриду необхідно розподілити на 2 прийоми. Не варто приймати Сульпірид одночасно з антацидами чи сукральфатом через 2 години після їх прийом
Передозировка
Клінічні прояви отруєння відрізняються залежно від прийнятої дози препарату. Діапазон одноразових токсичних доз – від 1 г до 16 г, але летальний наслідок не фіксували навіть при прийомі 16 г препарату. Після прийому однократних доз від 1 г до 3 г повідомлялося про збудження та порушення свідомості, та рідко – про екстрапірамідні симптоми. Дози препарату від 3 г до 7 г можуть збільшити ступінь ажитації, спричинити сплутаність свідомості та появу екстрапірамідних симптомів (див. розділ «Побічні реакції»); прийом понад 7 г препарату може привести, окрім переліченого вище, до розвитку коми та зниження артеріального тиску. Спеціального антидоту для сульпіриду не існує. Як і у випадку перорального отруєння іншими лікарськими засобами, потрібно промити шлунок та прийняти активоване вугілля. Якщо необхідно, спостереження за пацієнтом та симптоматичне лікування потрібно здійснювати у лікарні. У випадку необхідності потрібно застосувати антипаркінсонічні препарати. Сульпірид частково виводиться за допомогою гемодіалізу.
Взаимодействие
Побочные действия
· Дуже часті (≥ 1/10); · Часті (≥ 1/100, але <1/10); · Нечасті (≥ 1/1000, але <1/100); · Рідкісні (<1/1000); · Дуже рідкісні (<1/10000). З боку серцево-судинної системи: часті: постуральна гіпотензія. Дуже рідкісні: випадки подовження інтервалу QT та шлуночкової аритмії, такі як тріпотіння шлуночків, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsades de pointes) та шлуночкова тахікардія, результатом якої може стати фібриляція шлуночків чи зупинка серця, раптовий летальний випадок. Під час застосування антипсихотичних засобів повідомлялося про випадки венозної тромбоемболії, включаючи випадки емболії легеневої артерії та тромбоз глибоких вен – частота випадків не встановлена.
Дети, беременные, водители
Условия хранения
Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.
