Название
Ланотан Т капли глаз., р-р по 2,5 мл во флак.
Основные свойства, форма выпуска
Краплі очні, розчин.
Категория назначения
За рецептом.
Состав
діючі речовини: latanoprost/tіmоlоl; 1 мл препарату містить латанопросту 0,05 мг; тимололу малеат в перерахуванні на тимолол 100 % речовину 5 мг; допоміжні речовини: бензалконію хлорид; натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат безводний; натрію хлорид; вода для ін’єкцій.
Фармакотерапевтическая группа
Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Блокатори бета-адренорецепторів. Код АТС S01E D51.
Фармакологические свойства
Фармакодинаміка. До складу препарату Ланотан® Т входять 2 діючі речовини: латанопрост та тимололу малеат. Обидва компоненти знижують підвищений внутрішньоочний тиск шляхом різних механізмів дії, що призводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією кожним із них. Латанопрост, аналог простагландину F2α, є селективним агоністом простагландинових FP-рецепторів, що знижує внутрішньоочний тиск шляхом посилення відтоку водянистої вологи. Основний механізм дії полягає у підвищенні увеосклерального відтоку. Крім того, повідомлялось про дещо посилений відтік (зниження опору до відтоку в трабекулах) у чоловіків. Латанопрост не чинить суттєвого впливу на продукцію водянистої вологи та на гематоводний бар’єр або на внутрішньоочну циркуляцію крові. Латанопрост не індукував витік флуоресцину в задньому сегменті ока у пацієнтів з артифакією протягом короткого курсу лікування. Тимолол є блокатором β-1- та β-2-адренергічних рецепторів, що не має значущої прямої симпатоміметичної дії, прямого депресивного впливу на міокард та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує внутрішньоочний тиск шляхом зниження утворення водянистої вологи в циліарному епітелії. Точний механізм дії не встановлено, але є ймовірною інгібіція посиленого синтезу АМФ, що спричинена ендогенною стимуляцією адренергічних β-рецепторів. Тимолол не чинить значного впливу на проникність гематоводного бар’єру щодо білків плазми крові. У тварин тимолол не впливав на місцевий кровотік ока після тривалого застосування. Існуючі дані показують, що застосування препарату ввечері може бути ефективнішим щодо зниження внутрішньоочного тиску, ніж при застосуванні зранку. Однак при розгляді рекомендацій щодо застосування препарату вранці чи ввечері слід брати до уваги спосіб життя пацієнта та його згоду. Слід пам’ятати, що у випадку недостатньої ефективності комбінованого препарату може бути ефективним призначення окремо тимололу 2 рази на добу та латанопросту 1 раз на добу. Початок дії препарату Ланотан® Т настає протягом однієї години, максимальний ефект триває від 6 до 8 годин. Ефект адекватного зниження внутрішньоочного тиску триває до 24 годин у випадку тривалого лікування. Фармакокінетика. Латанопрост – пропрепарат ізопропілового ефіру, що по суті неактивний, але після гідролізу ефірами в рогівці стає біологічно активною кислотою латанопросту. Неактивний латанопрост добре абсорбується через рогівку, гідролізується протягом проходження через рогівку. Максимальна концентрація водяної вологи (приблизно 15-30 нг/мл) досягається приблизно через 2 години після місцевого застосування латанопросту як монотерапії. Розподіляється, головним чином, в передньому сегменті ока, кон’юнктиві та повіках. Кліренс із плазми крові кислоти латанопросту становить 0,40 л/год/кг; об’єм розподілу незначний - 0,16 л/кг, що призводить до швидкого періоду напіввиведення із плазми крові (17 хвилин). Після місцевого застосування в офтальмології системна біодоступність латанопросту становить 45 %. Кислота латанопросту зв’язується з білками плазми крові на 87 %. Метаболізм кислоти латанопросту в оці практично відсутній. Основний метаболізм відбувається в печінці. Головні метаболіти (1,2-динор та 1,2,3,4-тетранор) не мають або мають лише слабку біологічну активність та екскретуються переважно із сечею. Максимальна концентрація тимололу у водянистій волозі досягається приблизно через годину після місцевого застосування очних крапель. Частина дози абсорбується системно; максимальна концентрація в плазмі крові становить 1 нг/мл і досягається через 10-20 хвилин після місцевого застосування однієї краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). Період напіввиведення тимололу із плазми крові становить приблизно 6 годин. Тимолол екстенсивно метаболізується в печінці. Метаболіти екскретуються із сечею у вигляді незміненого тимололу. Фармакологічних взаємодій між латанопростом та тимололом не спостерігалося.
Показания
Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском, при недостатній відповіді на лікування бета-блокаторами або аналогами простагландину місцевої дії.
Противопоказания
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату; захворювання респіраторного тракту, включаючи бронхіальну астму (в т.ч. в анамнезі), тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень; синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада 2-го або 3-го ступеня, серцева недостатність, кардіогенний шок.
Применение
Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку. Рекомендована доза – 1 крапля в око (очі) 1 раз на добу. Якщо дозу пропущено, лікування слід продовжувати наступною запланованою дозою. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в око (очі) 1 раз на добу, оскільки при частішому застосуванні латанопросту спостерігається послаблення ефекту зниження внутрішньоочного тиску. Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним проміжком. Контактні лінзи слід зняти перед закапуванням препарату і надіти не раніше ніж через 15 хвилин.
Передозировка
Симптоми при передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, зупинка серця. Якщо виникають такі симптоми, проводять симптоматичну та підтримуючу терапію. Дослідження показали, що тимолол не виводиться повністю при діалізі. Окрім подразнення очей та гіперемії кон’юнктиви, інших побічних ефектів при передозуванні латанопросту не спостерігалось. Якщо препарат випадково прийнято внутрішньо, проводять промивання шлунка, призначають симптоматичне лікування.
Взаимодействие
Повідомлялося про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох препаратів-аналогів простагландину. Тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландину не рекомендовано. Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної бета-блокади можуть посилюватися при одночасному призначенні Ланотану® Т пацієнтам, які вже застосовують перорально β-блокатори. Застосовувати два β-блокатори або два простагландини місцевої дії не рекомендовано. Рідко повідомлялося про розвиток мідріазу, коли тимолол застосовували одночасно з епінефрином. Існує можливість додаткових ефектів, що призводять до розвитку артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії, коли тимолол у вигляді очних крапель призначають одночасно з пероральним прийомом блокаторів кальцієвих каналів, гуанетидином, антиаритмічними препаратами, глікозидами дигіталісу або парасимпатоміметиками. Реакція, що супроводжується артеріальною гіпертензією при раптовій відміні клонідину, може посилюватися при прийомі β-блокаторів. β-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект антидіабетичних препаратів. Прийом β-блокаторів може маскувати ознаки та симптоми гіпоглікемії. Фармакологічні властивості.
Побочные действия
При застосуванні латанопросту більшість побічних ефектів виникає з боку органів зору. У 16-33 % пацієнтів виникало посилення пігментації райдужної оболонки, що може бути постійним. Інші побічні ефекти, як правило, короткочасні і є дозозалежними. При застосуванні тимололу найсерйозніші побічні ефекти є системними, включаючи брадикардію, аритмію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм та алергічні реакції. Побічні ефекти згруповані залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000 , <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000). З боку нервової системи: нечасто - головний біль. З боку органів зору: дуже часто – посилення пігментації райдужної оболонки; часто – подразнення очей (включаючи печіння, запалення та свербіж), біль в очах; нечасто – почервоніння очей, кон’юнктивіт, нечіткість зору, посилення сльозовиділення, блефарит, порушення стану рогівки. З боку шкіри: нечасто – висипання на шкірі, свербіж. Побічні ефекти, специфічні для латанопросту. З боку нервової системи: запаморочення. З боку органів зору: зміни повік та пушкового волосся (збільшення довжини, товщини, кількості та посилення пігментації), плямиста епітеліальна ерозія, періорбітальний набряк, ірит/увеїт, макулярний набряк (у пацієнтів з афакією, з артифакією та відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку), сухість слизової оболонки очей, кератит, набряк рогівки та ерозії, неправильний напрямок вій іноді призводить до подразнення очей. З боку серця: погіршення перебігу стенокардії, пальпітація. З боку дихальної системи: астма, загострення астми, задишка. З боку шкіри: потемніння шкіри ділянки повік. З боку кістково-м’язової системи: біль у м’язах/кістках. Порушення загального стану: біль у грудній клітці. Побічні ефекти, специфічні для тимололу. З боку імунної системи: ознаки та симптоми системної алергічної реакції, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, кропив’янку, локалізовані та генералізовані висипання. З боку психіки: депресія, погіршення пам'яті, зниження лібідо, безсоння, кошмарні сновидіння. З боку нервової системи: сонливість, парестезія, ішемія головного мозку, інсульт, посилення вираженості ознак та симптомів міастенії gravis, непритомні стани. З боку органів зору: ознаки та симптоми подразнення очей, включаючи кератит, зниження чутливості рогівки та відчуття сухості в очах, порушення зору, що включають зміни рефракції (у деяких випадках через припинення застосування міотичних препаратів), диплопія, птоз, відшарування судинної оболонки (після фільтраційної хірургії). З боку серця: пальпітація, аритмія, брадикардія, зупинка серця, блокада серця, застійна серцева недостатність. З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, відчуття холоду в кистях та стопах. З боку дихальної системи: бронхоспазм (переважно у пацієнтів з існуючою бронхоспастичною хворобою), задишка, кашель. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, диспепсія, сухість у роті. З боку шкіри: алопеція, псоріатичні висипання або загострення псоріазу. Загальні порушення: астенія/стомлюваність, біль у грудній клітці, дзвін у вухах.
Дети, беременные, водители
Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат не слід застосовувати в період вагітності або годування груддю. Діти. Безпека та ефективність застосування препарату у дітей не встановлені, тому Ланотан® не застосовують у педіатричній практиці. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Закрапування очних крапель може спричинити короткочасне порушення зору. Доки зір не нормалізується, не слід керувати автотранспортом або іншими механізмами.
Специальные указания
Системні ефекти. Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Ланотан® Т може абсорбуватися системно. Оскільки до складу препарату входить бета-адренергічний засіб тимолол, можуть виникати такі ж типи побічних реакцій з боку легеневої та серцево-судинної системи, як і при застосуванні β-блокаторів системної дії. Серцева недостатність повинна бути адекватно контрольованою перед початком застосування тимололу. Пацієнтів з тяжким захворюванням серця в анамнезі слід спостерігати щодо ознак серцевої недостатності та перевіряти показники пульсу. При застосуванні тимололу малеату повідомлялось про реакції з боку респіраторної системи та серця, включаючи смерть через бронхоспазм у пацієнтів з астмою, та рідко – про смерть внаслідок серцевої недостатності. β-блокатори слід призначати з обережністю пацієнтам, схильним до розвитку спонтанної гіпоглікемії або пацієнтам з нестабільним інсулінзалежним цукровим діабетом, оскільки β-блокатори можуть маскувати ознаки гострої гіпоглікемії та спричиняти погіршення стану при стенокардії Принцметала, тяжких порушеннях кровообігу (центральних та периферичних), артеріальної гіпотензії. β-блокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу. Анафілактичні реакції. Протягом прийому β-блокаторів у пацієнтів з тяжкою анафілактичною реакцією на численні алергени в анамнезі або зі схильністю до такої реакції в анамнезі може спостерігатися відсутність відповіді при введенні адреналіну у звичайних дозах. Супутня терапія. Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної β-блокади можуть посилюватися при одночасному призначенні препарату Ланотан® Т пацієнтам, які вже застосовують перорально β-блокатори. Застосування двох β-блокаторів або двох простагландинів місцевої дії не рекомендовано. Вплив на органи зору. Латанопрост може поступово збільшувати кількість коричневого пігменту у райдужній оболонці. Цей ефект переважно спостерігається у пацієнтів зі змішаним кольором райдужної оболонки, наприклад зелено-коричневого, жовто-коричневого або синьо/зелено-коричневого кольорів і виникає через підвищений вміст меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки ока. Типово, пігментація коричневого кольору навколо зіниці хворого ока поширюється концентрично в напрямку до периферії, але неушкоджена райдужка або її частина може бути забарвлена інтенсивніше в коричневий колір. У пацієнтів із синіми, сірими або коричневими очима такі зміни спостерігалися рідко. Зміна кольору райдужної оболонки ока відбувається повільно та може не помічатися протягом кількох місяців чи років; ця зміна не спричиняє виникнення симптомів або розвитку патологічних змін. Подальшого посилення забарвлення райдужної оболонки в коричневий колір після припинення лікування не спостерігалось, але зміни кольору, що виникли, можуть бути перманентного характеру. Лікування не чинить впливу на невуси або плями райдужної оболонки. Накопичення пігменту в трабекулярній сітчастій системі або в іншому місці передньої камери ока не спостерігалося, але пацієнтів слід оглядати регулярно та, залежно від клінічної картини, лікування слід припинити при посиленні пігментації райдужної оболонки. Перед призначенням лікування пацієнта слід проінформувати про можливість розвитку змін кольору очей. При лікуванні одного ока може виникнути перманентна гетерохромія. Немає підтвердженого досвіду застосування латанопросту при запальній, хронічній закритокутовій або вродженій глаукомі, при відкритокутовій глаукомі у пацієнтів з артифакією та при пігментній глаукомі. Латанопрост не впливає або впливає незначним чином на зіницю ока, але немає підтвердженого досвіду застосування при гострій закритокутовій глаукомі. Тому, доки не отримано достатнього досвіду застосування, при таких станах призначають латанопрост з обережністю. Слід призначати з обережністю пацієнтам з афакією, артифакією та відривом задньої капсули кришталика або відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку (повідомлялося про розвиток макулярного набряку, включаючи кістозний макулярний набряк, при застосуванні латанопросту у таких пацієнтів). Про відшарування судинної оболонки ока повідомлялося при призначенні водних супресантів (наприклад тимолол, ацетазоламід) після процедур фільтрації. Контактні лінзи можуть абсорбувати бензалконію хлорид, що входить до складу препарату, тому їх слід зняти перед закрапуванням і можна надіти знову через 15 хвилин. Повідомлялося, що бензалконію хлорид спричиняє крапчастий кератит та/або токсичну виразкову кератопатію, може спричинити подразнення очей. Необхідний постійний моніторинг при частому та тривалому застосуванні препарату у пацієнтів із сухістю слизової оболонки очей або при станах, що супроводжуються ураженням рогівки.
Условия хранения
Термін придатності. 2 роки. Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 оС до 8 оС. Відкритий флакон зберігати при температурі 15-25 оС, використати впродовж 4 тижнів.
