Склад:
діюча речовина: glycine;
1 таблетка містить гліцину 100 мг;
допоміжні речовини:повідон, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки сублінгвальні.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею та з фаскою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на нервову систему.Код АТХ N07X Х.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Гліцин (амінооцтова кислота) має властивості регулятора обміну речовин і являє собою замінну амінокислоту (природний метаболіт), є нейромедіатором гальмівного типу дії та регулятором метаболічних процесів у центральній нервовій системі.
Препарат чинить гліцин- та ГАМК-ергічну, α-адреноблокуючу, антиоксидантну, антитоксичну дію, регулює діяльність глутаматних рецепторів, за рахунок чого здатний:
- зменшувати психоемоційне напруження, агресивність, конфліктність, підвищувати соціальну адаптацію;
- поліпшувати настрій;
- полегшувати засинання та нормалізувати сон;
- підвищувати розумову працездатність;
- зменшувати вираженість вегетосудинних порушень;
- зменшувати виразність загальномозкових розладів при ішемічному інсульті та черепно-мозковій травмі;
- зменшувати токсичну дію алкоголю.
Препарат не спричиняє звикання.
Фармакокінетика.
Легко проникає у більшість біологічних рідин і тканин організму, у тому числі в головний мозок. Швидко руйнується в печінці гліциноксидазою до води та вуглекислого газу. Накопичення гліцину в тканинах не відбувається.
Клінічні характеристики.
Показання.
Зниження розумової працездатності.
При стресових ситуаціях і психоемоційному напруженні (у період екзаменів, при конфліктних ситуаціях).
Девіантні форми поведінки дітей та дорослих.
Функціональні та органічні захворювання нервової системи (неврози, неврозоподібні стани, вегетосудинна дистонія, наслідки нейроінфекції, черепно-мозкової травми, перинатальні та інші форми енцефалопатії, у тому числі алкогольного ґенезу), які супроводжуються підвищеною збудливістю, емоційною нестабільністю, зниженням розумової працездатності, порушенням сну.
Ішемічний інсульт та порушення мозкового кровообігу.
Як допоміжний засіб при лікуванні алкоголізму.
Протипоказання.
Індивідуальна непереносимість препарату та підвищена чутливість до окремих його компонентів; артеріальна гіпотензія. Дитячий вік до 3 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Гліцин знижує токсичність протисудомних, антипсихотичних засобів, антидепресантів. При поєднанні зі снодійними, транквілізаторами та антипсихотичними засобами посилюється ефект гальмування центральної нервової системи.
Особливості застосування.
Пацієнтам зі схильністю до артеріальної гіпотензії необхідно контролювати рівень артеріального тиску та в разі необхідності проводити корекцію дози препарату: Гліцин призначають у менших дозах і за умови регулярного контролю артеріального тиску. При зниженні артеріального тиску нижче звичайного рівня застосування препарату припиняють.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вплив препарату на організм у період вагітності або годування груддю детально не досліджувався, тому застосування препарату в цей період не рекомендується.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом чи роботі з іншими механізмами, а також занятті потенційно небезпечними видами діяльності.
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують трансбукально або сублінгвально (у таблетках або у вигляді порошку після подрібнення таблетки).
Дітям віком від 3 років та дорослим при зниженні розумової працездатності, пам’яті, уваги, при затримці розумового розвитку, при психоемоційному напруженні, при девіантних формах поведінки Гліцин призначають по 1 таблетці (100 мг) 2–3 рази на добу, курс лікування – 14–30 днів.
Максимальна добова доза – 300 мг.
Дітям віком від 3 років та дорослим з підвищеною збудливістю, емоційною лабільністю призначають по 1 таблетці 2–3 рази на добу, курс лікування – 7–14 днів. За необхідності курс лікування повторюють.
При порушеннях сну призначають по 100 мг за 20 хвилин до сну або безпосередньо перед сном.
При ішемічному мозковому інсульті та порушеннях мозкового кровообігу призначають 1 г препарату трансбукально або сублінгвально (за необхідності таблетку розтерти) протягом перших 3–6 годин від розвитку інсульту, далі – протягом 1–5 діб по 1 г на добу, потім протягом 6–30 діб – по 1–2 таблетки 3 рази на добу.
При лікуванні алкоголізму препарат застосовують як допоміжний засіб по 1 таблетці 2–3 рази на добу протягом 14–30 днів. За необхідності курс лікування повторюють 4–6 разів на рік.
Діти.Препарат застосовують дітям віком від 3 років.
Передозування.
Про клінічні прояви передозування відомостей немає.
Побічні реакції.
В окремих випадках при індивідуальній підвищеній чутливості можливий розвиток алергічних реакцій, включаючи риніт, кон’юнктивіт, кропив’янку, першіння в горлі, слабкість, висипання, свербіж.
З боку шлунково-кишкового тракту можливий розвиток диспептичних явищ, у тому числі біль в епігастрії, нудота. З боку нервової системи спостерігалися поодинокі випадки погіршення концентрації уваги, головного болю, напруженості, дратівливості.
