Дренаж двоканальний призначений для дренування операційних ран, гнійних порожнин, спорожнення і промивання травного тракту.
Номери трубок за шкалою Шарьера - 8, 15.
Для швидкого визначення номером дренажу передбачена колірна маркіровка деталей:
№ 8 - блакитний;
№ 15 - коричневий.
Стерильні, апірогенні, нетоксичні.
Гарантійний термін зберігання - 3 роки з дати виготовлення.
Двоканальний дренаж призначений для дренування операційних ран, гнійних порожнин, спорожнення і промивання травного тракту. Канал з отворами служить для введення рідини і зрошення стінок травного тракту. По іншому каналу через присоединитель проводиться аспірація вмісту. Канали промарковані стрілками. Вироби виготовлені з еластичного матеріалу.
Дренування (фр. Drainer - дренування) – лікувальний метод, що полягає у виведенні назовні вмісту ран, гнійників, вмісту порожнистих органів, природних або патологічних порожнин тіла. Повноцінне дренування, забезпечує достатній відтік ранового ексудату, створює найкращі умови для якнайшвидшого відторгнення загиблих тканин і переходу процесу загоєння у фазу регенерації. Протипоказань до дренування практично немає. Процес гнійної хірургічної та антибактеріальної терапії виявив ще одне достоїнство дренування – можливість цілеспрямованої боротьби з раневой інфекцією.
Для забезпечення хорошого дренування має характер дренажу, оптимальний вибір для кожного випадку, способу дренування, положення дренажу в рані, використання певних медикаментозних засобів для промивання рани (відповідно до чутливості мікрофлори), справне утримання дренажної системи з дотриманням правил асептики.
Вимога до дренування:
1. Вимога ретельного дотримання правил асептики (видалення або зміна дренажу показана при появі навколо нього запальних змін, значно рідше такі зміни розвиваються в тих випадках, коли дренажі виводяться з рани через здорові тканини). Можливість проникнення інфекції в глибину рани по просвіту дренажу запобігають дворазового, протягом доби заміною на стерильні, всієї периферичної частини дренажної системи, включаючи градуирующие судини для збору виділень. На їх дно, зазвичай, наливають антисептичний розчин (розчин фурациліну, диоцид, риванол).
2. Дренування має забезпечувати відтік рідини протягом усього терміну лікування порожнини, рани і т. д. Випадання дренажів може з'явиться серйозним ускладненням, обтяжливим результат операційного втручання. Попередження цього досягається ретельним фіксуванням дренажу зовнішнім покривом, бинтом, лейкопластом або шовковим швом, краще всього за гумову муфту надіти на дренажну трубку поблизу шкіри.
3. Дренажна система не повинна здавлюватися або перегинатися як у глибині рани, так і за її межами. Розташування дренажів має бути оптимальним, тобто відтік рідини не повинен бути обумовлений необхідності перекази хворого вимушене положення в ліжку.
ехника дренування.
При будь-якому способі трубки слід розташовувати точно на дні гнійної порожнини, відводячи її через найнижчий ділянку гнійного вогнища (у положенні лежачи), що забезпечує відтік гною з рани за принципом сили тяжіння. При будь-якому іншому варіанті гній по дренажу відходити не буде. Калібр дренажу обирають в залежності від розмірів порожнини рани. При невеликих ранах зручні трубки невеликого діаметра (1-5 мм). При глибоких великих пораненнях показано використання дренажів великого калібру (10-20мм).
При гнійних ранах невеликих розмірів, без набряків і кишень, використовують один суцільний поліхлорвініловий дренаж або дві трубки.При глибоких пораненнях слід окремо дренувати всі шари рани і встановити трубки в підшкірній клітковині, межмышечном просторі. При складній конфігурації рани, наявності гнійних затеках і кишень необхідно окремо дренувати кожну гнійну порожнину.
4. Дренування не повинно бути причиною яких-небудь ускладнень (болів, ушкоджень тканин і великих судин).
