Склад:
діюча речовина: кислота борна;
100 мл розчину містять кислоти борної 3 г;
допоміжна речовина: етанол 96 %, вода очищена.
Лікарська форма.
Розчин для зовнішнього застосування.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина із запахом спирту.
Фармакотерапевтична група.
Антисептичні та дезінфекційні засоби.Код АТХD08A D.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Препарат чинить антисептичну дію. Коагулює білки (в тому числі ферменти) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки, завдяки чому затримується ріст і розвиток бактерій.
Фармакокінетика.
При зовнішньому застосуванні препарат абсорбується через ушкоджену шкіру, ранову поверхню; при випадковому прийомі внутрішньо – через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Кислота борна може накопичуватися у тканинах організму. Виводиться з організму повільно.
Клінічні характеристики.
Показання.
Піодермія, мокнуча екзема, попрілості, гострий та хронічний середній отит.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до кислоти борної, порушення функції нирок, хронічний мезотимпаніт з нормальною або мало зміненою слизовою оболонкою, травматичні перфорації барабанної перетинки; періоди вагітності або годування груддю, у тому числі для обробки молочних залоз, дітям (у тому числі новонародженим).
Особливі заходи безпеки.
Не застосовувати препарат на великі ділянки шкіри, не застосовувати для промивання порожнин. Не допускати потрапляння препарату в очі.
Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Взаємодія поки що невідома.
При одночасному застосуванні будь-яких інших лікарських засобів слід повідомити лікарю.
Особливості застосування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний жінкам у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Не впливає.
Спосіб застосування та дози.
Застосовувати зовнішньо. При піодермії, попрілостях, екземі уражені ділянки шкіри обробляти за допомогою серветки, попередньо змоченої препаратом, 2 - 3 рази на добу.
При отиті у зовнішній слуховий прохід вводити змочені розчином турунди або закапувати по 3 - 5 крапель 2-3 рази на добу.
Діти.
Дітям препарат не застосовують.
Передозування.
У разі випадкового вживання препарату внутрішньо провести зондове промивання шлунка, призначити внутрішньо сольові проносні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля), симптоматичну терапію.
Симптоми гострого отруєння: нудота, блювання, діарея, порушення кровообігу та пригнічення центральної нервової системи, зниження температури тіла, шок, кома, еритематозний висип. У разі тяжкого отруєння вживають заходів щодо підтримання життєво важливих функцій організму, проводять гемодіаліз або перитонеальний діаліз, замінне переливання крові. При тривалому застосуванні препарату на великих за площею ділянках шкіри можуть виникати симптоми хронічної інтоксикації: набряк тканин, виснаження, стоматит, екзема, порушення менструального циклу у жінок, анемія, судоми, алопеція. У цих випадках препарат відміняють, проводять симптоматичне лікування.
Побічні реакції.
Застосування препарату може спричинити алергічні реакції (почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка, висипи, набряк). В поодиноких випадках – розвиток анафілактичної реакції, включаючи шок; десквамація епітелію.
При тривалому застосуванні та у пацієнтів з порушенням функції нирок можуть виникати нудота, блювання, діарея, головний біль, сплутаність свідомості, олігурія, судоми.
У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!
